Росія закрила кордон водіям з України без попередження

Інформація про те, що Росія припинить приймати забезпечення транзиту за книжками міжнародних дорожніх перевезень (МДП) у пунктах митного пропуску вже з 28 жовтня, стала відома лише пообіді 28 жовтня. Офіційної інформації про нововведення з боку РФ від Федеральної митної служби РФ не було взагалі. “Ані на сайті ФМС, ані від посадових осіб Південного митного управління (інформації не було). Вона не з’явилася до кінця понеділка”, – зазначив експерт. За його словами, про жодне “попередження заздалегідь” про зміни в оформленні документів не може навіть йтися.
“Лист про припинення забезпечення транзиту за книгами МДП був підписаний 25 жовтня, а вже у понеділок, 28 жовтня з опівночі митниця припинила оформлювати вантажі на пунктах пропуску”, – пояснив він. За даними експерта, про даний лист не було нічого відомо до другої половини понеділка. “Була інформація від водіїв, але офіційної інформації від ФМС не було взагалі”, – додав він.
Також перевізник зазначив, що плани ФМС припинити дію книжок МДП на території Росії стосувалися 1 грудня поточного року, але не 28 жовтня. Також експерт зазначив, що інформацію про відміну комітетом РФ “у ЗМІ взагалі не розкрито”. “Щось десь згадується, але дуже фрагментарно. А це дуже актуально для нас (перевізників, оскільки зачіпає і впливає на дуже велику кількість аспектів сфери транспорту в Україні”, – зазначив експерт.
Як відомо, затори з’явилися через нові заходи щодо забезпечення транзиту, введених на Півдні Росії з 28 жовтня. З понеділка митники в якості єдиного способу забезпечення дотримання митного транзиту приймають поруку, грошову заставу, банківську гарантію, заставу майна і попереднє декларування. Станом на 1 листопада біля трьох пунктів пропуску на кордоні України і РФ у Ростовській області оформлення на в’їзд очікували близько 400 вантажівок. Керівництву Амвросіївської та Новоазовської райдержадміністрацій(Україна) доручено забезпечити питною водою всіх, хто простоює в черзі на кордоні, та вставити біотуалети. На пунктах пропуску чергують бригади “швидкої допомоги”.

ВІКТОРЕ, Я ЧАСТО ДУМАЮ: ЧОГО В ТЕБЕ МЕНШЕ – РОЗУМУ ЧИ СОВІСТІ?

Коли я дізнався про війну, яку ти затіяв з сімдесятитрилітньою калікою її дочкою і внуком, я був шокований. Невже ти опустився до такого, невже ти став таким черствим до чужої болі. Чи може ти завжди таким і був. Ти хоч усвідомлюєш, що робиш!!! Мене вкрай дивує позиція першого заступника міського голови Канева Ігоря Олексанровича Ренькаса. Ігоре, ти так рвався на цю посаду. Ти плюнув на власні амбіції, на друзів, з якими програв вибори міського голови. І мало не на колінах приповз під кабінет Ніколенка. Ти мені не раз казав, що прийшов на цю посаду, щоб служити канівській громаді. І все це, що ви творите з Ніколенком, називається службою громаді міста?!

А тепер по суті. По вул. Воровського в Каневі, буд.31, кв1 мешкає хто? Ви добре пам’ятаєте цих людей. Вони десятки разів були у вас на прийомах. Принижувалися, били перед вами поклони. Ви їм обіцяли, дурили, а попросту знущалися і до цього часу знущаєтеся. Невже ви від цього отримуєте задоволення? Отже, йдеться про Кравець Лідію Пантелеймонівну, 1939 року народження, яка має інвалідність першої групи по зору, статус Дитини війни, вихованка «детдома» №1, що був по вул. Кірова, 15 в Черкасах. А ви хоч поцікавилися, чому вона опинилася в »детдоме»? А треба б. Це вам було б корисно, якщо у вас на двох хоч грам є совісті. Батьки її загинули на війні: батько – майор медслужби, мама – військовослужбовець. Не вами її під новий рік з 1960 на 1961 рік її і її чоловікові, який служиву канівській міліції і вже покіний була по цій же вулиці Воровського в будинку 1905 року побудови дана міською владою квартирка на дві кімнати. А чи знаете ви, що Кравці «уступили» одну кімнату сусідам, де було 6 дітей. Хтось із вас на такий подвиг здатний… Ото-то й воно. А чи знаєте ви, що в 1985 році міська влада вирішила в цьому домі провести капітальний ремонт. Підключили воду, газ, навіть кімнатку – веранду прибудували 4х4 метри. Білою цеглою обклали дом. У ті роки влада в Каневі не була така черства до потреб людей. І жила б ця жінка ще 100 років у цій далеко не розкішній квартирці, а вас би не знала, та у лютому (февралі) 2012 р. не з вини жильців сталася аварія. Водопровід перемерз. А коли пригріло сонце, то вода … Для «пущей важності» далі процитую Акт обстеження цього будинку, який підписали І.О. Ренькас, І.В. Диренко, (надзвичайні ситуації, МНС). Д.О Черешнєв (архітектура міста) і начальник водоканалізаційного господарства В.М. Цюкало. Як бачите, цим людям ні ви пане Ніколенко, ні я не можемо не вірити. Ось, що вони написали: «Від пориву підвідної труби центрального водопостачання до квартири відбулося замокання груну під фундаментом будинку внаслідок чого фундамент приміщення кухні просів. Утворився розрив у стінах і стелі кухні. Ширина розкриття тріщини більше 10 сантиметрів, тріщини наскрізні. Бокова стінка приміщення кухні утримується від падіння за рахунок дерева, яке росте поряд з будинком. В будинок вода не подається – відключена. Газовий котел із-за відсутності води непрацює. Мешканці квартири обігріваються електрообігрівачами (акт складено 27.02.2012р, – ред.). При подальшому руйнуванні приміщення кухні можливий порив підвідної газової труби. Без вжиття відповідних упереджувальних заходів існує загроза для подальшого проживання мешканців у будинку. Комісія пропонує «ЖЕК» тріщину запінити морозостійкою монтажкою піною, водоканлізаційному господарству підвести воду до будинку. Мешканцям квартири бути обережними…»
Ось така дика ситуація склалася не з вини мешканців будинку. І це трапилося, наголошую, в кінці лютого, коли була ще зима. Сьогодні на календарі кінець липня. Що за п’ять місяців змінилося? «ЖЕК» таки розібрав стіни кухні. Цегла акуратно складена збоку. І все! Жінка-інвалід по периметру колишньої кухні відгородилася від вулиці простинями. Тут ще умовальник. Тут же стоїть туалет. Жильці квартири перебралися в кімнатку розміром десь 15 кв.м., яка буквально заставлена меблями. Як вони там живуть, ні гніздяться, я так і не зрозумів. Банальне питання, як сплять. Дочка Лідії Пантелеймонівни 47-ми літня жінка спить на одному ліжку з сином, якому 22 роки. Господи прости нас. Вікторе, все це на твоїй совісті, тобі хоч на грам особисто не соромно!!!
Чи може ви з Ренькасом хотіли б більше дізнатися про дочку Лідії Пантелеймонівни Ларису Казимівну Палкіну. Вона 22 роки відслужила у армії. Вона – ветеран афганської війни. Зв’язківкою в Кандагарі служила. Чули, може, про таке місто в Афганістані – Кандагар? Розпитайте афганців, вони вам розкажуть, яке там було пекло. Між іншим, добровольцем пішла в Афган… А може ви чули про затонулий при Союзі підводний атомний човен «Курськ»? Так з дна його патрулювала бригада підводників, яких на флоті називали «бойові плавці». Так очолював цю групу полковник Олексій Олексійович Палкін, чоловік цієї нещасної жінки, над якою ви просто іздіваєтесь. Так от, під час критичної ситуації, коли «плавці» були понад норму у воді і вийшли на берег, останнім вийшов Палкін. Він ступив на землю і помер від розриву серця, надмірного перенавантаження. Був би він живим, чи насмілилися б ви, сцикуни знущатися над його дружиною.
Що вам обом ще сказать:немає у вас ні совісті, ні розуму. Моя чоловіча порада: станьте вдвох і відремонтуйте будинок і квартиру. Великих грошей-затрат для цього не треба. Вибачтеся перед цими заслуженими людьми, пам’яттю їхніх батьків, чоловіків і поремонтуйте. А потім зберіть свої манатки і йдіть з Богом. Не вам керувати містом. Каневом.

Андрій ЗЕЛЕНЕНКО

Губернатиор дав вказівку знайти В. Ніколенка і у супроводі міліціонера доставити його у робочий кабінет

Важко повірити в те, що Віктор Ніколенко до цього часу не знає того, що сталося в місті, де він є міським головою. Але ще у вівторок його шукали.
А втім чи не завеликі надії губернатор покладає на Віктора Володимировича. Чи є він на робочому місці, чи немає – яка різниця. Нехай вже відпочивав би. Іншим не заважав би ліквідовувати наслідки стихії.
Кор. газети «Час Пік»

Під час свята Івана Купала заступник голови міського голови Канева Тетяна Болсунова з молодим чоловіком ”зшибали” з підприємців по 50 грн.

Черговий масовий захід у Каневі на Набережній перетворився у чергову масову попойку. Вже помічено, де збирається у Каневі півсот ні людей, поруч з’являється пивна палатка. Раніше такого не було. Ми це розцінюємо як стиль керівництва місцевої влади. Поганий стиль!
Та мова про інше. У нашу редакцію звернувся підприємець, який брав участь у святі Івана Купала ( але не споював молодь пивом, – автор). Ось що ми від нього почули. До нього підійшов молодий чоловік і представився, що він керівник комунального підприємства міста і треба здати на прибирання Набережної по 100 – 50 грн. Нашого співрозмовника дзивував підхід комунальників до проблеми прибирання сміття. Хоч забігаючи наперед скажемо, що Набережна нагадувала наступного дня стадіон Канева після „Канівп’янії”… Підприємець попрохав у незнайомого чоловіка посвідчення, якого той не показав, сказавши, що немає, а потім попрохав дати квитанцію про сплату внеску на прибирання. Але і квитанції той не мав при собі. Через якийсь час цей же чоловік підійшов разом із заступником міського голови Болсуновою Т.В. Підприємець добре знав Тетяну Володимирівну і таки дав 50 грн. під запевнення останньої, що кошти будуть витрачені за призначенням.
Кор. газети Час Пік”

З Канева втікають підприємства, платники податків у міський бюджет. А коли ж втече Ніколенко?

Питання для роздумів
Ми вже розповідали, що в одній із сільських рад Канівського району зареєструвався Канівський держлісгосп. Доречі, більшість депутатів Канівської міської ради про це довідалися з нашої газети. А коли перепитали про це ж міського голову Віктора Ніколенко, то він заявив, що це не правда. Одне слово, міський голова про це не знав.
Керівництво підприємстива «Верес» прийняло рішення про перереєстрацію Канівського підприємства в с. Хутір –Хмільна. Влада Канева нарешті занепокоєна. Ще б пак: лише за один місяць міський бюджет втратив майже півмільйона гривень. Вже завтра мінуправління міста не знає, де взяти кошти, щоб виплатити зарплату вчителям, держслужбовцям.
Як нам стало відомо Канівська ГЕС веде переговори про переєрестрацію в Канівському районі… Не задоволені політикою міського голови підприємці м. Канева, які також думають про перереєстрацію за межами міста.
Власна інформація

В.Ф.Янукович ласує кінською ковбасою, а М.Я. Азаров сидить на бутерах

Коли надворі стоїть шалена спека, їсти часто-густо не лише не хочеться, а й просто не можеться. Раціонально мислячі люди намагаються полегшити свій раціон. Щоправда, чи розпрощається президент В.Янукович з улюбленою кінською ковбасою через високі температури – невідомо. Адже саме ці ласощі – улюблена страва Віктора Федоровича. До речі, заступник глави адміністрації президента Ганна Герман стверджує, що президент їсть практично те саме, що й прості українці. “Він дуже любить камбалу, а на його столі завжди кінська ковбаса махан. А ще йому подобається щуча ікра і тюлька”, – розповідає регіонал, який побажав залишитися неназваним. Власне, як запевняють в адміністрації президента, на 100 % проконтролювати те, що їсть президент, неможливо.
За словами прес-секретаря глави Кабміну Віталія Лук’яненка, його шеф Микола Азаров у їжі не примхливий. Прем’єр їсть у кімнаті відпочинку, яка знаходиться у його кабінеті. Як правило, на самоті і нашвидкуруч. “На сніданок Миколі Яновичу достатньо бутерброда з чаєм. На обід йому приносять перше, друге, любить рибу, дієтичне м’ясо. Жодних надприродних симпатій у їжі в нього немає”. А от віце-прем’єр Сергій Тігіпко, як кажуть у його прес-службі, віддає перевагу легенькому сніданку – з печива і тому подібного. Спеціально обід для Тігіпка ніхто не готує, а голод він втамовує, в основному, під час зустрічей, що проходять у ресторанах.
Водночас, коли Сергій Леонідович очолював Нацбанк, він, як запевняють його підлеглі, принципово ходив у загальну відомчу їдальню, стояв разом з усіма в черзі.
Тим часом, санітарна служба наполегливо рекомендує керівникам держави виключити зі свого раціону низку страв, що можуть завдати шкоду їхньому здоров’ю. У перелік небезпечних для здоров’я чиновників страв увійшли такі, що швидко псуються. Приміром, салати: у процесі їхнього приготування продукти знаходяться у безпосередньому контакті з руками кухаря, після чого не піддаються термічній обробці. Також не рекомендовані м’ясні бульйони – у спеку там активно розвиваються шкідливі мікроорганізми, а також холодець, котлети і молочне. Правда, як стверджують люди з близького оточення перших осіб держави, до порад санлікарів вони так і не дослухалися.
Підготував наш кор.

СЕРГІЙ ТУЛУБ ОГОЛОСИВ ОФІЦІЙНО, ЩО ПІД ЧАС “ЄВРО -2012” У КАНЕВІ ПОБУВАЛО 11 ТИСЯЧ ТУРИСТІВ-ФАНІВ

Або Сергій Борисович прибре…, або Сергію Борисовичу прибре…
Ця інформація не могла бути нами не помічена. Ми вирішили походити центральними вулицями міста і розпитати людей, хто з них бачив футбольних фанів у Каневі. З цією ж метою ми побували і в музеї на Чернечій горі. Що ж ми дізналися. Дехто на вулицях Канева чув англійську мову. Але нею говорили люди, які, на погляд очевидців, аж ніяк не схожі на футбольних фанів. На Чернечій горі їх також не зареєстровано.
Де ж могла зародитися ця інформація. Можливо у кабінетах облдержадміністрації, де під час підготовки до фінальних ігор в Україні з футболу, припускали, що в Каневі з екскурсіями будуть футбольні фанати. Для їх розваг було дано команду у Канів доставити навіть прогулянковий теплохід. Але і на теплоході фани не гуляли.
Ми ж більше схиляємося до думки, що ця інформація народилася в кабінетах Канівського міськвиконкому. Коли про це в міськвиконком Канева зателефонували з Черкас тут і дали цифру – 11 тисяч. Десь приблизно скільки людей скористалися послугами прогулянкового теплохода. Але це в основному були канівчани. Так що треба визнати, що Канів у футбольних фанів Європи не користується підвищеним інтересом. А шкода. У Каневі їм було що показати. Один стадіон «Магніт» чого вартий…
Кор. газети “Час Пік”

Тулуб, Марштупа й Черкаський народний хор побували в США. А Віктор Ніколенко?

Голова облдержадміністрації Сергій Тулуб на чолі черкаської делегації побував у Нью-Йорку, де відбувся щорічний фестиваль «Наше наследие», спрямований на встановлення міжкультурного діалогу.
Як інформують у Черкаській ОДА, в складі делегації Черкаської області США були також начальник управління культури Черкаської обласної державної адміністрації Василь Марштупа, перший заступник начальника Головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської обласної державної адміністрації Євген Калінічев, посадові особи місцевого самоврядування, представники місцевих органів виконавчої влади, депутатського корпусу, ділових та наукових кіл, учасники творчих колективів та митці Черкащини.
«Така потужна делегація з Черкащини, у складі якої, зокрема, був Черкаський народний хор, художники, митці й представники бізнесу (в цілому близько 40 осіб), вперше перебувала у Нью-Йорку, а також штаті Нью-Джерсі. Програма 3-денної поїздки, підготовка до якої тривала більше ніж півроку, була дуже насичена: зустріч в ООН з Генеральним секретарем, представлення Черкаської області у різних дипломатичних місіях, перебування на фондовій біржі, переговори з губернатором штату Нью-Джерсі, виступи черкаського народного хору, зустрічі з представниками бізнесу та української діаспори і багато іншого»,
Очікуваним результатом візиту є поглиблення гуманітарного та економічного співробітництва, презентація історико-культурного та економічного потенціалу Черкаської області з метою розвитку культурного діалогу, налагодження прямих контактів з американськими представниками бізнесу, розширення рамок партнерства закладів культури та мистецтва, підвищення міжнародного іміджу Черкащини тощо.
«Головне для нас – відкрити Черкащину для США. Зокрема, представити українську культуру і те, що зроблено в області протягом останнього періоду», – підкреслив Сергій Тулуб.
Довідково: фестиваль «Наше наследие» – захід, у якому щорічно беруть участь найкращі делегації і виконавці з усього світу. Фестиваль має у своєму розпорядженні найкращі мистецькі майданчики Нью-Йорку, галереї та виставкові центри. Протягом місяця жителі США знайомляться з яскравими програмами в царині музики, хореографії, живопису, спорту та беруть участь в інших заходах.

С. Тулуб зустрівся
із керівництвом
Генасамблеї ООН
Як інформують у Черкаській ОДА, в рамках візиту черкаської делегації в США вперше за 20 років незалежності нашої держави в Організації Об’єднаних Націй було презентовано окремий регіон України – Черкащину.
У штаб-квартирі ООН Сергій Тулуб також провів робочу зустріч із керівництвом Генеральної Асамблеї ООН.
В останній момент
для міського голови Канева
В. Ніколенка не вистачило місця в літаку?
Віктора Ніколенка заздалегідь попередили про цю поїзду. Він готувався. Як нам вдалося з’ясувати з неофіційних джерел інформації, він мав вкласти у фонд поїздки не менше 10 тис. доларів США. І він виділив з особистого бюджету цю суму. Він чекав дзвінка з Черкас. Мали попередити, коли йому бути в Бориспільському міжнародному аеропорту. Не дочекавшись дзвінка, він вирішив їхати в Бориспіль. А коли перед цим зателефонував в Черкаси, то йому відповіли, що літак з делегацією черкащан вже в польоті…
Це був грім серед ясного дня для Ніколенка. Він до того розхвилювався, що кілька днів, поки черкащани були в США, перебував на лікарняному. Ми гадаємо не за втраченими грошима переживав. Вони до нього як прийшли,так і пішли. А керівництво Черкаської ОДА продемонструвало недбале ставлення до міського голови Канева. Кого таке не зачепить за живе…
У цьому випадку ми на стороні Ніколенка. А втім докір таки є. Ця поїздка трималася у секреті. Нічого ні від кого офіційно не можна було добитися. Але ж ідеться про поїздку не громадянина Ніколенка, а міського голови Ніколенка і громада повинна знати куди їздить міський голова і яка користь від цих поїздок.
Наш кор.

СОЦІАЛЬНО – ЕКОЛОГІЧНА ДЕПУТАТСЬКА ГРУПА В МІСЬКІЙ РАДІ НА ГРАНІ РОЗПАДУ?

Соціально –екологічна депутатська група – стала фундаментом нинішньої міської влади. Є припущення, що вже найближчої сесії міської ради цей фундамент розсиплеться.
Втім, тут нічого дивного і немає. Перше, ця група була організована із депутатів, які далекі один від одного не лише поглядами на життя, а й була між ними велика політична неприйнятність. Друге, тут опинилися всі депутати, практично всі, які якимось чином залежні від міської влади. Тому вони і стали політичним фундаментом влади. Третє, стало несподіванкою, що в цій групі опинилися представники Партії Зелених і чорнобильські представники. Вони б мали правити свій бал. У них разом достатньо сил. І останнє, керівником групи був колишній заступник міського голови В.Коломійця, І.О. Ренькас, яка програла вибори до місцевих рад, в тім числі і вибори міського голови. Ця група мала б бути природно в опозиції до влади. Але так сталося, що ця група депутатів – більше десяти – стала опорою міської влади і зокрема міського голови В. В. Ніколенка. Ренькас практично зрадив опозицію, колишню свою команду і погодився на посаду першого заступника при В.В. Ніколенку.
Деякий час ця група ще підтримувала свого керівника І. Ренькаса, а в останній місяць тут стався розкол. Два депутати М.П. Лисенко та О. С.Куценко офіційно заявили про вихід з групи. Як нам стало відомо, ще два депутати з цієї групи вже написали заяви про вихід. Остання розмова з авторитетним депутатом з цієї групи. Він неофіційно заявив, що група протримається до чергової сесії міської ради, а потім розпадеться.
Ось так буває, коли зраджувати ідеї.

Аналітик газети

ЗА ДВА МІСЯЦІ У КАНЕВІ ВІДБУЛОСЯ СІМ СЕСІЙ МІСЬКОЇ РАДИ

Остання позачергова сесія відбулася у вівторок. Ми вирішили побувати кілька хвилин на цій сесій з єдиною метою, побачити скільки депутатів прийде на засідання. Адже депутати – це такі ж люди з клопотами, як і ми всі. І що ви думаєте: прийшло 29 штиків. Це вражає. Невже у цих людей немає інших занять, як раз в тиждень іти на сесію, яка тягнеться, як правило, до вечора. Виходить, що в цих людей і особливих проблем немає. А якби ще і платили, то щоб було тоді?… А й справді, ми вносимо пропозицію: за кожне сесійне засідання канівським депутатам доплачувати по 100 -150 гривень…А для цього запровадити спеціальний місцевий податок. Як вам, шановні канівчани ця думка?
А тепер по порядку денному останньої позачергової сесії Канівської міської ради. Її зібрали в основному для того, щоб передати в постійне користування земельну ділянку, на якій розташовано районний будинок культури. Це потрібно для того, щоб отримати з центральних органів влади чималу суму коштів для капітального ремонту цієї споруди. Знову ж таки, кошти для ремонту в черговий раз «вибив» голова Канівської райдержадміністрації Олексій Гика. Депутати міста без особливих проблем погодилися передати в постійне користування Канівській районній раді земельну ділянку, на якій стоїть РБК.
Як нам стало відомо з неофіційних джерел, Гика за позитивне рішення цього питання пообіцяв посприяти про виділення земельної ділянки під нове міське кладовище, неподалік підприємства «Укршампіньйон»
Між іншим, головував на сесії секретар міської ради Олег Калніболоцький. І непогано справився з своїми обов’язками.
Наш кор.

У Віктора Ніколенка з’явилося нове хобі: накладати вето на рішення міської ради

Чим би дитя не тішилося…
За останній місяць міський голова хоче зібрати третю позачергову сесію Канівської міської ради. І якби сказати, що цього вимагає ситуація. Але ж на “позачергівках” розглядаються буденні питання, які можуть вирішитися в звичайній чоловічій курилці.
Міський голова одне за другим накладає вето на рішення міської ради. Перше вето – на рішення 33-х депутатів про створення садово – городнього кооперативу «Дніпрові сади». Цього разу міського голову не задовольнило те, що один з підприємців хоче поставити пивну палатку на березі Дніпра.
Віктора Володимировича можна б було зрозуміти, якби на побережжі до Чернечої гори не було жодної такої палатки. Але ж вже три такі палатки там стоять. Він що, цього не бачив, чи він не відає що інколи робить його права рука, якщо він не лівша. А на останню палатку від згедзитився. Тепер 15 травня буде зібрано ще одну позачергову сесію міської ради, щоб ще раз полаятися щодо цієї палатки. Ніби у міського голови немає інших клопотів. Віктора часто просто не можна зрозуміти.
Кор. газети “Час Пік”

Міський голова Канева злякався губернатора і перерахував 290 тисяч гривень в область. Тепер педагоги дошкільних навчальних закладів Канева залишилися без зарплати

Недавно колишній міський голова Коломієць В.В. у неофіційній розмові висловився, що він не хотів би в нинішніх умовах бути міським головою. Василь Васильович завжди боявся відповідальності і робити якісь рішучі кроки. Ніколенко іде на ризик. Але від цього і потерпає. Скандал трапився з коштами, які треба було місту перерахувати на лікування тяжко хворих канівських людей в обласну лікарню. Перерахували 100 тисяч гривень. З облдержадміністрації нагримали що мало. Ніколенко буквально відриває від бюджету ще 290 тисяч. Тепер облдержадміністрація мовчить. Але невдоволення висловлюють працівники дошкільних навчальних закладів, які вчасно не отримали зарплати. І кого в цього звинувачують. Того ж таки хлопчика для побиття – Віктора Ніколенка.
Наш кор.

Віктор Ніколенко грав з дипломатами у волейбол. М’ячі подавав

На минулому тижні у Каневі побували працівники посольств майже з 50 країн світу, які мають свої представництва в Україні. З Києва до Чернечої гори вони прибули на спеціальному теплоході, для цього зафрахтованому. Дипломати вклонилися праху великого Шевченка, відвідали музей на Чернечій горі. А потім для них біля Дніпра було організовано пікнік. Навіть було організовано гру у волейбол. У цій поважній тусовці взяв участь і міський голова Канева В. Ніколенко. Брав участь у волейбольній грі. М’ячі подавав.
Круїз до Канева було організовано міністерством Зовнішніх зносин України з нагоди Дня Дипломата України і 20-ї річниці української дипломатії.
Власна інформація

Олексій Гика подарував Олексію Гиці квартиру вартістю майже в 300 тисяч гривень

Аналітичний коментар
Відразу ж внесемо ясність, йдеться про одну і ту ж особу: Олексія Миколайовича Гику, який в даний час працює головою Канівської районної адміністрації. Про квартиру, яку він отримав, також не є новина. Про це люди знають. Ми також. Знаємо ми і про скандал, який розгорівся навколо цієї квартири. Окремі депутати районної ради не погодилися з тим, що Гика відразу ж приватизував квартиру, яку район купив за державні кошти у комунальну власність.
У вівторок відбулася позачергова сесія Канівської районної ради, де в різному знову виникла тема цієї квартири. Депутат районної ради М.Г Фесенко вважає, що за приватизовану комунальну квартиру О.М. Гика має сплатити в бюджет 298 тисяч гривень, як передбачено в такому випадку законом «Про місцеве самоврядування». Нам важливо було почути думку Олексія Гики з цього приводу. Бо до цього ми ні разу не чули його аргументів на свою користь чи якогось іншого пояснення. Депутати промовчали. Відреагувала депутат і заступник голови РДА Л.О. Некраса. Вона нагадала, що Олексій Гика помітна фігура в РДА. Він вирішив немало важливих економічних питань розвитку інфраструктури Канівського району. Так що він квартиру заслужив. До того ж, як зауважила пані Лариса, законність приватизації цієї квартири перевіряли різні органи і в тім числі Генеральна прокуратура. І всі зійшлися в одному висновку: закон при цьому не було порушено.
Не менше цікавими виявилися коментарі самого Олексія Гики. Кілька з них; він у Канівський район залучив у десять – двадцять разів коштів більше, як коштує ця квартира. До того ж, треба вкласти ще не менше 300 тисяч гривень, щоб з голих стін зробити життєздатну квартиру. І до всього, він не збирається після закінчення терміну контракту, залишати Канів.
Не можна не погодитися з тим, що з приходом Гики Канівський район почав активно розвиватися. Цей чоловік має добрі стосунки не лише у губернатором Черкащини, а й в Камбіні, ВР. Йому відкриті двері багатьох міністерств. Але, погодьтеся, що у службові обов’язки голови РДА входить дбати про розвиток району. Це, врешті, його робота, за яку він отримує зарплату, і досить не малу. А дарувати за все зроблене самому собі квартири – це щось нове. А може так і треба. Якщо сам себе не пожалієш, то інші можуть і забути.

Редактор

Людмила Сандига оголошує імпічмент Президенту України Віктору Януковичу?

На останній сесії Канівської міської ради депутат міської ради Сандига Л.В. ( сестра міського голови Ніколенка В., – автор) виступила із заявою про внесення проекту рішення міської ради про імпічмент Президенту України. Цитуємо: «Щодо звернення до Верховної Ради України з вимогою про невідкладний розгляд та прийняття проекту Закону України «Про порядок імпічменту Президента України».
Відповідно до ст. 5, 140 Конституції України ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розглянувши ініціативу депутатів від політичної партії «Фронт змін», з метою усунення на законодавчому рівні існуючих прогалин та недоліків, які унеможливлюють практичну реалізацію положень частин першої ст.111 Конституції України щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Канівська міська рада вирішила звернутися з відповідною вимогою до Верховної Ради…». Для більшості депутатів міської ради це була просто несподіванка. Депутат Олексій Коваленко запитав авторку проекту, які можуть бути особисті претензії Людмили Володимирівни до Президента? На що депутат відповіла, що в неї особисто немає претензій до Віктора Януковича, але право імпічменту депутати повинні мати. Мовляв, коли з’являться претензії, тоді скористаємося своїм правом імпічменту.
Чесно кажучи, заява Людмили Сандиги була досить дивною. Ще більше інтриги додає те, що цей проект вніс в порядок денний сесії міський голова Ніколенко В.В. і з таким застереженням, що контроль за виконання рішення він залишає за собою. І це за умови, що недавно Віктору Володимировичу урочисто вручено партійний квиток Партії Регіонів, а керівником цієї партії був і не офіційно залишається якраз Віктор Янукович. І чого –то Ніколенко і Сандига напосілися на Януковича?

Наш кор.

Социальные инициативы Президента Украины

На расширенном заседании Кабинета министров 7 марта 2012 г. Президент Украины В.Ф. Янукович объявил четыре стратегических направления социальных реформ – социальные инициативы:
– Восстановить основоположный принцып справедливости, максимально ликвидировав льготы для тех., кто в них не нуждается;
– Комплексное преобразование подходов к оплате труда и налогам на социальное страхование, введение налога на багатство;
– глубокая модернизация сферы социального обеспечения, переход к адресной помощи и социальным услугам. В частности, доступным для граждан должны стать медицина и образование;
– содействие эффективной занятости, создание нових робочих мест.
Эти инициативы позволят преодолеть социальное расслоение в Украине, уровень котрого наивысший в Европе, и будут способствовать восстановлению социальной справедливости.
Президент Украины поручил Правительству:
– повысить по сравнению с прошлым годом размер пожиточного минимума на одно лицо в 2012 году в среднем на 14%.
– пересмотреть размер пенсий 9 млн. пенсионеров, которые вышли на пенсию до 2008 г., размер пенсий вырастет минимум на 100 грн. в месяц.
-увеличить виплату по выслуге лет военнослужащим в среднем на 165 грн. в месяц.
– повысить на 30-50% размер выплат 1 млн. участников войны.
– вдвое увеличить однократную помощь ко Дню победы инвалидам войны – до 1720-2200 грн.
– увеличить выплаты членам семей умерших инвалидов войны: с мая по декабрь они должны вырасти в среднем на 119 грн.
– с апреля увеличить страхове выплаты работающим на опасных производствах уже в этом году 190 тыс. лиц, преимущественно в отраслях с високим уровнем травматизма, дополнительно получат в среднем по 500 грн).
– выплатить в июне- декабре 2012г. 6 млн. вкладникам СССР компенсации по вкладам в размере до 1 тыс. грн.
-подготовить план поэтапного повышения помощи малообеспеченным семьям с детьми.
– с июля инвалиды и пенсионеры, проживающие в малообеспеченных семьях, дополнительно получат по 168 грн.( помощь им будет повышена до 100% пожиточного минимума).
– дети из малообеспеченных семей получат дополнительно по 260грн.
– обеспечить постепенный переход на референтные цены на лекарства для социально незащищенных слоев населения.
– программа государственной ипотеки: с мая стоимость кредита – не болем 2-3%, остальное компенсирует банкам государство. Кредиты будут предоставлять на 10-15 лет.
Каневская городская
организация Партии Регионов

Екс-голова облради Гресь пройшовся по пекарівським “вертольотикам” Януковича

На вихідних віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко разом з депутатом Черкаської облради Володимиром Гресем провели виїзний прийом громадян у Драбівському районі. На зустріч із депутатами прийшло 17 драбівчан. Депутатів вразила історія скривдженого владою ветерана-афганця, якому вже було виділено кошти із бюджету на придбання житла, однак місцеві чиновники так і «не встигли» освоїти ці кошти, тож він досі безхатченко.
«Бачте, а на будівництві вертолітного майданчика у Пекарях влада встигла освоїти майже сто мільйонів, і квартиру голові Канівської райдержадміністрації встигла придбати» – зазначив Гресь.
У січні 2012 року чисельність населення в Черкаській області зменшилася на 651 особу – до 1 млн. 276,7 тис. жителів
Упродовж січня 2012р. чисельність наявного населення області зменшилась на 651 особу, або на 6 осiб на 1000 населення. За попередніми даними, на 1 лютого 2012 р. чисельність населення становила 1 276,7 тис. осіб, з них міського населення – 718,2 тис. осіб та сільського – 558,5 тис. осіб.
У Канівському районі сусіди врятували чоловіка з палаючого будинку
Як інформують у прес-службі УМНС області, 13 березня до рятувальників надійшло повідомлення, що у селі Таганча Канівського району в житловому будинку сталася пожежа. Сусіди, які першими помітили дим, що виходив з-під покрівлі будинку, зателефонували до рятувальників та самостійно вступили у двобій з вогнем. Знаючи, що в будинку знаходиться літній чоловік, вони, не гаючи ні хвилини, одразу кинулися в палаюче помешкання. В одній із кімнат будинку вони виявили господаря, який не зміг самостійно покинути будинок. Людям швидко вдалося у задимленому помешканні знайти господаря і винести його на вулицю.
Канівські рятувальники, які невдовзі прибули до місця пожежі, оперативно ліквідували загорання у будинку.
З опіками тіла 84-річного господаря було негайно госпіталізовано до опікового відділення 1-ї міської лікарні м. Черкаси.
Причиною пожежі, яка ледь не забрала життя пенсіонера, стала власна необережність під час куріння. Збиток склав 100 000 гривень.

Валя Чиж виганяє з Канева комуністів?

Валюша, ну ти й розкерувалася. Охолонь. Ти дієш як людна, яка дуже надійно себе почуває. Зрозуміло, що в тебе преференції від самого міського голови Канева. Але виганяти з Будинку ветеранів комуністів – це, здається, занадто, навіть для тебе. Куди подітися цим нещасним комуністам. Вони шкоди не роблять: баштани по городах не толочать і садки не обносять. Не збираються робити і державного перевороту. То чи варто їх чіпати, якщо вони якийсь раз чи два на місяць зберуться в міському клубі «Ветеран».
Як на мій погляд, вони мають повне моральне право тут збиратися. Може ти і не знаєш, а цю споруду врятував від розрухи комуніст ще того гарту Г.Т.Шкатюк. Потім тут керував колишній перший секретар міськкому партії В.Л. Бондар. Вони вже покійні. Але немало зробили для зміцнення організації ветеранського руху в Каневі. І яка вина ветеранів, що вони до останнього подиху залишаються комуністами. Це ми з тобою демократи по вуха. А як воно правильно, покаже життя.
Так що, моя дорогенька, я б тобі радив не чіпати цих людей. Нехай собі живуть. А Віктору скажи, щоб він не давав тобі більше дурних команд – вигнати на вулицю комуністів. Та ще при вході і міліціонера поставити, щоб їх не пускав. Це ж треба таке придумати!
Андрій Зелененко,
щирий твій доброзичливець,
а ще і редактор газети ”Час Пік”.

Громадянин США, який тимчасово проживає в Каневі, на минулому тижні запрошував Олексія Гику обтиратися снігом. Натомість Олексій Миколайович викликав міліцію…

Щоб знав як з нашим начальством говорити…
Цього неординарного чоловіка, американця знають багато хто в місті Каневі. Міліції достеменно відомо, що цей пан мешкає десь на вулиці Комарова. Час від часу янкі влаштовує неординарні дії, чим привертає увагу до своєї персони. На минулому тижні в базарний день, він на сніговій поляні неподалік Центрального ринку роздягнувся і на очах багатьох людей влаштував моціон обтирання снігом . Більше того, він припрошував брати з нього приклад інших. Канівчани дивилися, посміхалися і не знайшлося жодного, хто в наслідував його прикладу. Хтось запропонував моржу звернутися до голови Канівської РДА з ініціативо. І що ви думаєте, той чоловік, довідавшись де сидить голова РДА, почалапав до нього в службовий кабінет, таким як був в той момент – напівроздягненим.
Про що вони там розмовляли, ми цього не можемо сказати, Знаємо інше, Олексій Гика на пропозиції моржа … викликам наряд міліції. А шкода…

Наш кор.

Виступ Президента України на церемонії вручення Національної премії імені Тараса Шевченка в Каневі

Шановне товариство!
Сьогодні ми відзначаємо 198-му річницю з дня народження надзвичайної Людини.
Тарас Шевченко – не тільки великий Поет-пророк, а ще й людина великої душі і великого серця.
За кілька десятиліть Шевченкове Слово стало голосом народу, що почав творити й формувати власну історію.
Здавна відомо, що масштаб людини визначається її справами. Без перебільшення, після Тараса Шевченка на землі постав цілий народ, який виростав на його слові, живився його вірою, дивував друзів і недругів чудесами звитяги й відданості.
Сьогодні, на святій для кожного українця Канівській землі, ми вже традиційно будемо вітати нових лауреатів Шевченківської премії – поета з Закарпаття Петра Мідянку і художника Анатолія Криволапа, дитячого прозаїка Володимира Рутківського, мистецтвознавця Тетяну Кара-Васильєву і композитора Віктора Степурка.
Символічно, що до числа цьогорічних лауреатів потрапили поет, художник і дитячий письменник.
Минулого року серед лауреатів не було поета і художника, і ніби чогось бракувало, адже як митець Тарас Шевченко реалізував себе, передусім, у віршах та живописі.
А те, що до числа лауреатів після кількадесятирічної перерви потрапив дитячий письменник – взагалі знакове явище, що не лише свідчить про оздоровлення нашої літератури, а й нагадує всім нам про смиренність.
На схилі віку Тарас Григорович упорядковує буквар. Тобто, символічно підкреслює мотив служіння особистості, байдуже, якою видатною вона є, своєму народові.
Не знаю, свідомо чи ні, але цим шляхом служіння йшли й усі інші велетні нашої культури.
Всупереч часові й оточенню, вони розбудовували храм духовності, з якого черпали віру, надію й любов мільйони українців, які тривалий час не мали своєї держави.
Саме з цього храму й народжувалася сучасна Україна, бо її духовний потенціал був настільки значним, а культура настільки вкоріненою в рідну землю, що наш народ просто не міг не створити власну країну.
Сьогодні ми господарі на своїй землі. І стаючи на ноги, Україна мусить пройти через всі випробування.
Особисто я не маю сумніву, що всупереч усім труднощам, ми здатні втілити в життя мрію Кобзаря про сім’ю велику, вольну й нову.
А держава повинна подбати про те, щоб змінити той стан, що склався в країні з духовними надбаннями, що витіснені на периферію суспільної уваги політикою та бізнесом.
Час нарешті зрозуміти, що без належної підтримки освіти, культури й науки жодних перспектив не має ні держава, ні бізнес, ні політика.
Особливо хочу наголосити на тому, що справою честі кожного українця є належне відзначення в 2014 році 200-літнього ювілею Тараса Григоровича Шевченка.
Вже створено робочі групи, що найближчим часом мають запропонувати програму цього великого свята.
Масштаб події такий, що ми не можемо дозволити собі обмежитися кількома днями чи навіть місяцем Шевченка. Мусимо думати про рік Шевченка в Україні та світі.
Нам вдалося відновити функціонування музею Шевченка у Каневі. Але цього недостатньо. Та й тут є недоліки, над якими ми будемо працювати.
Вже сьогодні треба активно виправляти критичну ситуацію, що склалася в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, де необхідно терміново вирішити питания ремонтно-реставраційних робіт, що належно не проводились впродовж десятиліть.
Не личить головному музею країни, де є національні святині, не мати умов для їх належного зберігання та експонування.
Однак тут, на Чернечій горі, хочу говорити не так про виправлення недоліків, як про комплексну програму презентації постаті Шевченка Україні та світові.
В Україні маємо понад 100 музеїв Шевченка і трохи менше десяти у світі.
Безумовно, в 2014 році всі вони мають стати послами Шевченкового слова, що відкриватиме світові не лише геніальну постать Кобзаря, але й Україну.
Тому хочу ще раз наголосити на соціальній відповідальності бізнесу перед культурою. Адже завдання такої ваги ми не зможемо виконати лише за рахунок бюджетних коштів.
Це означає, що вже сьогодні мусимо думати про активне залучення до наших планів бізнесу. Я сподіваюсь, вони мене почують.
Дякую за увагу і приступимо до нагородження лауреатів Шевченківської премії.