*** №43 27 жовтня 2013 року ***

Неподалік Межирича з високовольтної лінії впав чоловік

Спеціалісти з Києва за договором проводили профілактичні роботи на високовольтній лінії. На такі роботи не кожного і пошлють. Цей чоловік мав всі допуска, працював майже двадцять років.
Цього разу йому потрібно було перестебнути страховий пояс. І в той момент, коли він відкрив замок, вітерцем його колихнуло і він втратив рівновагу і впав.
По дорозі до лікарні він помер в кареті “швидкої допомоги”. Це і не дивно, впав він майже з висоти чотирипоперхового будинку.
Кор. газети

Сумні новини

У Костянці до смерті забили44 -х літню людину
Днями його похоронили. Цим прикрим випадком займаються правоохоронні органи. Деталі конфлікту нам невідомі. Але як би там не було, завжди можна знайти розумний вихід із становища, а не вбивати.
Власна інформація

З початку року в Каневі і на Канівщині повісилося більше 10 людей
Днями в Каневі сусіди виявили з мотузкою на шиї одинокого старенького чоловіка. Людина добровільно пішла із життя. Що могло стати причиною, що люди вішаються. Причин багато. А найголовніше те, що багато людей попросту не бачать світлого дня, який настане завтра з ранку.
Власна інформація

НА КАФЕ «ЗУСТРІЧ», ЩО НА БАНІ, У СВІЙ ЧАС ВІКТОР НІКОЛЕНКО «ВИБИВ» ЧЕРЕЗ СЕСІЮ МІСЬКОЇ РАДИ, ТОБІШ З, МІСЬКОГО ЗЛИДЕННОГО БЮДЖЕТУ, БІЛЬШЕ 300 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ, А СЬОГОДНІ ВЛАДА НЕ ЗНАЄ, ЩО З ЦИМ КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ РОБИТИ. Є ВАРІАНТ, ЩО ЙОГО ВИСТАВЛЯТЬ НА ТОРГИ

Питання в іншому, хто наважиться його купити? Хіба що під черговий магазин. Хоч поряд вже працюють два приватні продовольчі магазини. Сьогодні кафе на замку. Київський родич Ніколенка, якого Віктор Володимирович викликав з столиці, щоб організував роботу кафе, вже розрахувався. На даний момент влада попросту не знає, що з ним робити.
Очевидно, що проект з кафе був помилковим. До цього тут порядкував М. І. Брудзь. Кафе працювало. Тут знаходився міський комбінат громадського харчування. Микола Іванович кормив кілька канівських шкіл. І таким чином все працювало. Але харчування в школах, на що з державного бюджету виділяються значні кошти, ласий шмат, тому не дивно, що «совєтського» Брудзя відтіснили потрібні люди. Тепер ці люди процвітають, комбінату громадського харчування «кришка». Кафе закрито. Ось так у нас керують містом.
Власна інфорація

Олег Калніболоцький не встиг нагріти крісло міського голови Канева, як почав вирішувати проблеми родинного бізнесу

Погляд
Виконуючий обов’язки міського голови Канева Олег Калніболоцький таки не має відчуття такту. Не встигли охолонути яскраві розмови про його головування, як він провів одну з перших своїх прес конференцій на тему автобусних перевезень у кабінеті міського голови. Якби ця конференція відбулася будь де, в іншому місці, тому ж таки офісі ПП »Канівавтотранс», ще можна було б зрозуміти ситуацію. Пану Олегу можна б було заявити громаді, що він до цього не даклав ніяких зусиль. Але ж в кабінеті міського голови, який йому не належить. І всі знають, що в ПП»Канівавтотранс» вагома частка бізнесу належить якраз родині Калніболоцьких….
До того ж на зустріч з журналістами не були запрошені представники іншого підприємства, яке також займається автобусними перевезеннями пасажирів – «М+М». А це як розцінювати?

На добудову Шевченківського міжнародного центру (за колишнім кінотеатром) вже виділено 1 000 000 гривень!

До 200-річчя народження Т. Г. Шевченка
Це називається нуликів багато, а грошей, кіт наплакав. Ми зустрілися з генеральним підрядником цього об’єкту, директором будівельної компанії »Інтербуд» Олександром Куценком. Олександр Степанович повідомив, що вже в роботі один мільйон гривень. Їх виділено на зовнішні оздоблювальні роботи цього об’єкту. Це специфічна робота, тому «Інтербуд» уклав субдоговір з спеціалізованим київським підприємством, яке має буквально днями приступити до роботи. На наше запитання, який об’єм робіт можна виконати за цю суму, він відповів, що можна провести опоряджувальні роботи на половині споруди.
У вівторок Куценко мав їхати на зустріч з губернатором Черкащини. С.Б. Тулубом, де мали вирішувати питання, де взяти ще один мільйон гривень, щоб повністю провести оздоблювальні роботи. Сергій Борисович, до речі, напівжартома повідомив, що він готовий стати рядовим прорабом цього важливого об’єкту, який має добудуватися до травня наступного року.
Наш кор.

Шановний Ігор Володимирович Сухобрус!

Ми мешканці м.Канева, які знаємо Вас, як офіцера, принципового і талановитого керівника, непримиримого борця з корупцією у владі та в судовій системі України, звертаємось до Вас з проханням прийняти активну участь у виборах, які відбудуться 15 грудня в нашому місті в якості кандидата в депутати ВРУ.
Ми віримо і знаємо, що Ви зможете на депутатському рівні внести зміни в ті закони, які допоможуть нам, простим жителям України, жити чесно і по справедливості.
Ми також віримо, що Ви і в якості депутата Верховної Ради, і в якості високопосадовця не забудете і про наше місто, яке сьогодні переживає складні часи. А ми, активні мешканці міста Канева, матимемо змогу обрати свого, місцевого депутата, в якого наші корні, а не «київські», жашківські чи черкаські.
З повагою, мешканці м.Канева

Урочистості з 200 річчя від дня народження Т.Г.Шевченка в Каневі переносяться на 22 травня

Всі звичайні люди, прихильники поета до останоьго моменту були заінтриговані, коли нарешті в Каневі розпочнуться якісь роботи, хоч якісь до цього поважного ювілею. Як-не-як, а могила Шевченка в Каневі, а це зобов’язує. І треба хоч хось робити. Інакше світ не зрозуміє владу. Серйозних кштів до цього часу на Канів не виділено з державного бюджету. У цьому левова частка вини а лежить на совісті нинішньої і донедавна колишньої влади міста. Які сиділи і палець об палець не ворухнули, щоб на Канів, як, між іншим, обіцяв президент В. Янукович, були значні кошти на приведення до належного стану шевченківської столиці – Канева. А якщо на горизонті якісь кошти і маячили, то їх попросту боялися пускати в Канів. Боялися власної відповідальності. Не треба красти, не треба думати про якісь «відкати» і нічого боятися. Але ж психологія нинішніх можновладців заражена серйозним вірусом власної наживи.
Ще одне, Шевченко народився 9 березня, а 22 травня його перезахоронили в Каневві на Чернечій горі. Як вже це розуміти. Важко збагнути.
Власна інформація

Новини

Наступного року в Каневі таки доведеться закривати школу, а може і не одну
Стало відомо, що дефіцит шкільного бюджету 2014р.»вилізе» у декілька мільйонів гривень. Сподіватися, що його покриють з місцевого бюджету, не доводиться. Бюджет Канева порожній. Та його наповненням всерйоз ніхто і не зайається. Люди, які знаходяться при владі, в основноу займаються бізнесом своїх родин. Самі вони, бачите, не можуть цим займатися. Аж смішно читати таку засторогу закону.
Кор. газети.

Є всі реальності, що КП «Місто» приєднають до ЖЕКу
КП «Місто», знаходиться на балансі міста. Час від часу депутати міської ради своїми рішеннями виділяють певні суми на це підприємство і таким чином «Місто» і існувало. З нового року ця лавочка буде закрита. Влада міста розглядає можливість приєднання «Міста» до спорідненого підприємства – до ЖЕКу. А це значить що і надто високі тарифи ЖЕК доведеться підвищувати. Жителі Канева вкрай негативно сприймають таку перспективу.
Наш кор.

Генеральним директором Канівського музею Т.Г. Шевченка призначено Світлану Брижицьку
Поки-що.
Наш кор.

Не забули і про Василя Коломійця…
Василеві Васильовичу пропонують посаду радника голови Канівської райдержадіністрації Олександра Павлова. Коломієць вагається. Методи керування Каневом його явно лякають.
Наша порада: чого там сумніватися пану Василю, якщо написано на роду посидіти в бецегарні, то нікуди не подінешся. Від власної долі ще нікому не вдалося втекти. Вперед на барикади , а там ранок покаже, що робити вдень…
Наш кор.

Помріяли про хороші дороги, і досить
Важко погодитися з думкою, що Канів втратив унікальну можливість суттєво поліпшити міські дороги. На місто було таки виділено 24 мільйони гривень на ремонти доріг . Поки колишній міський голова чухав потилицю, а потім його здолали болячки і він лікувався, час було втрачено. Та що там час, кошти.
А тим часом недавнопризначений голова Канівської райдержадміністрації Олександр Павлов зумів суттєво поремонтувати дороги між селами Канівського району. Головні магістралі на Київ і Черкаси з Канева, в даний момент, у відмінному стані.
Між іншим, водії – дальнобійники, ще не адаптувалися до хороших доріг по району. Недавно неподалік до повороту на с. Яблунів перекинулася фура. Кажуть, що водій розвинув аж надто велику швидкість.
Наш кор.

Останній шлях Кобзаря…
Про нього на початку року ходили містом серйозні розмови. Жителі міста були впевнені, що таки цей Шлях буде приведено в порядок. Хто хоче чи ні, а таки цим шляхом доведеться наступного року , в день народження Шевченка, пройти. А той шлях в даний момент гірший як за царя Миколи.
Забудькуватість влади можна пояснити лише тим, що влада вирішила залишити його в первинному стані. Показати гостям міста, по яких дорогах ходили жителі Канева 200 років тому. І як важко було тягнути воза по таких дорогах з прахом поета. Але бюд таки дотягнув того воза до Чернечої гори і таким чином продемонстрував глибоку повагу до поета, його таланту. А якщо кому заманеться в дні шанування поета пройти тим шляхом, той не злякається, якщо справді його шанує.
Ви знаєте, а в цьому якийсь сенс таки є.
Кор. газети

В Тальном открыли памятник сразу четверым украинским гетьманам
В городе Тальное был установлена уникальный памятник, посвященный сразу четырем украинским гетьманам: Ивану Мазепе, Петру Дорошенко, Байде Вишневецкому и Богдану Хмельницкому. Как сообщается, авторами проекта стали несколько художников, скульпторов и историков, которых поддержали благотворители. Открытие монумента приурочили к 90-летию создания Тальновского района, 60-летию создания Черкасской области и 200-летию со дня рождения Тараса Шевченко.

Володимир Цюкало не лементуючи, спокійно, тихо робить свою справу
Канівський міський водоканал виграв черговий транш на ремонт колектора. Найближчими днями це підприємство отримає з державного бюджету 2 мільйони гривень на ремонт каналізаційного колектора, на якому останнім часом трапилося кілька серйозних аварій.
Керівник цього підприємства Володмир Цюкало не виступає із заявами, не просить допомоги, а силами свого колективу вирішує проблеми.
Офіційно

Володимир Гончаров, голова ТОВ «Черкаський ОПАС», повністю програв директору ПП «Канівавтотранс» Євгену Маланчеву

Почнемо з того, що старий автовокзал в Каневі був власністю «Черкаського ОПАС». Це підприємство володіє автовокзалами Черкаської області, які йому дісталося у спадок ще від Радянського Союзу. Автовокзал у Каневі був добре прибутковим, тому керівництво цього акціонерного товариства дорожило автовокзалом. І пішло на всі умови, коли виникло питання про знесення старого автовокзалу, аби лише залишитися в Каневі. Товариству були висунуті серйозні умови. І воно виконало. Кілька сот тисяч гривень проплатило за знос вокзалу. Викупило за чималу суму земельну ділянку на старому авовокзалі, яка була у власності приватного бізнесмена.
Коли було побудовано «Канів. Авто – ріку», то перший поверх, як і домовлено, було передано в оренду Гончарову. Тут правда, тих вже прибутків не було. Але пан Гончаров мирився, сподіваючись на краще. Правда, нічого не робив, щоб було краще.
Недавно виявилося, що ПП «Канівавтотранс», щоб здешевити проїздний білет на автобус, вирішило в «Авто-Ріці» відкрити власну касу продажу білетів на свої автобуси, а це підприємство на ринку автобусних перевезень займає більше 60 відсотків…
Звичайно ж Гончаров не в захопленні від цього. Але він опинився в досить скрутному становищі. Він на ПП «Канівавтотранс» не може навіть подати до суду. Справа в тім, що «Черкаси ОПАС» користується не атестованим автовокзалом. Вже за це ОПАС не погладять по голівці ті ж податківці. Так що по всьому видно, що черкащани підуть з Канева. А що буде з білетами, покаже час.
В останні дні, після втручання губернатора Черкащини С. Тулуба ПП «Канівавтотранс» різко знизило ціну проїздного квитка до Києва до 45 гривень.
Гончарову можна лише поспівчувати. Але він без шматка хліба не залишиться. А яка доля черкає канівський колектив, який працює в ТОВ «Чаркаси ОПАС»? Цих людей щиро шкода. Вони не заслуговують того, щоб залишитися без роботи.

У АНДРІЯ СЛОНЕВСЬКОГО ЗАБРАЛИ ДІТИЩЕ, ЯКЕ ВІН ПЛЕКАВ 10 РОКІВ. ЧИ ЗНИКНЕ СМОРЧОК СЛОНЕВСЬКОГО?

Найлегше відтяпати Трахтемирів, лякаючи народ Бакаєм
Пригадую зустрічі з паном Андрієм. Його спогади, коли він ночував в скиртах по вихідних днях, в інші дні працював в Києві, вивчаючи флору і фауну Трахтемирівського півострова. Він був у захопленні, що в центрі України зберігся незайманим ще куточок природи. Тоді ж у нього і виникла думка: створити тут Національний парк, який би мав стати першим в Україні парком, якими давно славиться стара Європа.
Я тоді намагався вивідати в нього, чи й справді все, що навколо, не належить одіозному Бакаєві. Він клав на себе хрест і клявся, що це так. На перших порах Бакай фінансово допоміг у створенні цього парку. Слоневський його знайшов через Адміністрацію Президента Л. Кучми. В обмін отримавши право тут поставити дачу і право займатися зимовим мисливством, Бакай завізши сюди багато хутрових звірів, яких тут не було. Це був компроміс інтересів. Андрій пішов на це, розуміючи, що без серйозних коштів парку йому не створити.
Бакай в Трахтемирові з’являвся два – три рази на рік, в основному взимку приїжджаючи на полювання, а всі інші місяці Слоневський упорядоковував парк. Правда і те, що президент Л. Кучма допоміг в організації лагдшафного парку. Як правда і те, що в компанії Бакая Кучма одного разу сюди приїздив на полювання. Як правда і те, що Кучма купив тоді ліцензію на кабана. Якраз Бакай заклав в Трахтемирові, неподалік від Григорівки унікальний фруктовий сад, який до кінця так і не розікрали і тут ще можна побачити рідкісні сорти груш, яблук,смородини… Так що є тут заслуга Бакая, яким би поганим сучасні політики його нам не підносили.
Врешті Слоневському вдалося створити такий парк, куди вхід був за пропусками. Кожну групу туристів супроводжував працівник парку. Була тут надійна охорона. Це було не лише незвично, а й викликало в багатьох невдоволення, особливо в тих, хто звик в лісі поводитися як медвідь на пасіці…
Парк Слоневського відразу ж помітили в Англії, Франції, Польщі, Канаді, звідки були делегації, які високо оцінили роботу дирекції парку. Парк став номінантом багатьох міжнародних екологічних виставок. Тут почали працювати вчені з світовими іменами: ботаніки, біологи, геологи, археологи з багатьох навчальних закладів України, Росії, Білорусії, Польщі. У знак особливої поваги до упорядкувача парку Андрія Слоневського, вперше виявлений гриб сморчок вчені назвали сморчком Слоневського. Так він і значиться у академічних каталогах. Тут справді були ідеальні порядки. Для туристів прокладені екскурсійні маршрути. Туристи не могли ходити як хто хоче, топчучи рідкісні рослини. Для цього були прокладені спеціальні доріжки. Лише по них можна було ходити.
Сюди почали втікати від хижих мисливців звірі з Київщини, Черкащини. Приміром, дикого кабана стільки розвелося, що раз чи два навіть тут траплявся серед них сказ. Частину кабанів відстрілювали, але за ліцензіями. Правда і те, що ліцензії були дорогими. Тут полювали любителі з інших країн, залишаючи в парку валюту. Виручені кошти за ліцензії направлялися на розбудову парку. Слоневський, між іншим, тут не надбав для власної родини клаптика землі. Хоч міг би, як дехто з Канева, з його »вірних» сподвижників, оранізовуючи для себе фермерські господарства…
Ці порядки не подобалися браконьєрам, особливо тим, які мали бажання тут влаштовувати царське полювання з автоматами, на війських всюдиходах… Слоневський закрив Трахтемирів для «чорних» археологів. Це також багатьом не сподобалося. Крім усього, багатим можновладцям трахтемирівська земля снилася ночами за високими парканами. І почалася невидима, жорстока війна із Слоневським, лякаючи громадськість Бакаєм, якого вже багато років немає навіть в Україні. Про Трахтемирів він очевидно вже і забув. Але його не забули. Він був потрібен для створення особливої думки про Трахтемирів, як жупел.
Спочатку «зламалася» Київська обласна рада, не даючи дозволу на продовження оренди землі під парк. А недавно і Черкаська обласна рада відказала в оренді землі. Складається враження, що обидві обласні ради спрацювали за одним сценарієм… І ландшафний парк практично перестав інсувати ще рік тому.
Що там діється зараз, можуть розповісти жителі Старого Букрина, Григорівки…
Там взимку 2012 р. круті таке мисливство влаштовували, що і Івану Грозному не снилося. Селяни з Григоріки розповідали, що тут полюють заради азарту. За одне полювання забивають по кілька десятків диких кабанів, не підбираючи туші. Забитих кабанів потім місцеві люди ще місяць збирають по лісах. Крім кабана стріляють все, що біжить чи літає. «Чорні» археологи в осінь 2013р. тут влаштували справжній шабаш. Під чиїмось дахом в Трахтемирів з’їхалися любителі наживи в багатьох областей України з шукачами в землі дорогих металів. Вони перекопали десятки гектарів землі. Такого Трахтемирів ще не бачив. Що вони знайшли, що повезли з собою, цього ніхто не скаже. Трахтемирів стає місцем розрухи.
Очевидно, що це на руку тим, хто поклав око на цей край. Правда, ходять чутки, що Президент В. Янукович не дозволяє сюди сунутися багатьом новим українцям. До пори.
Микола Суховий, начальник Черкаської обласної археологічної інспекції в захопленні, що вдалося з Трахтемирова вижити Слоневського. Ми не думаємо, що з цього шматка щось дістанеться Суховом. Не проковтне. Не по його горлу шмат. По всьому, він виконує чиюсь вказівку, недавно звізши в Трахтемирів підсолоджених журналістів з обласних видань, які кормляться і стоять на повному утриманні обласного бюджету. Вони написали правильно. Показали хату Бакая, а в історію, печальну історію цього краю, так і не вникли. Та і не хотіли. Перед ними не стояло такого завдання. Це і не потрібно їхнім господарям. Але прості люди повинні знати правду. І я чесно виконав свій громадянськмий обов’язок.
Андрій Зелененко

Я так вважаю

Загалом наше місто цікаве не лише тим, що в ньому знайшли своє останнє пристанище видатні історичні постаті та красивими Дніпровськими берегами, в ньому стільки сюжетів та персонажів, що Ільфу й Петрову і не снилося. Взяти хоча б того ж таки Ренькаса. При владі все своє зріле життя. Причому при будь-якій. І воно б може і виглядало нормально, якби Ренькас був (якби ж то був?) просто хорошим спеціалістом в своїй галузі. А то ж «набудував» в місті «генделиків» і «курятників» та ще й асоціював себе як політик «старої» команди. Бив себе в груди, що з Ніколенком ні-ні, а тільки Ніколенко пальцем поманив, так зі свого «спостережного пункту» (кафе «Сніжинка») «в припряжку» до нього побіг. Спочатку став (з)раздиком, а пізніше і першим «замом». Зрозуміло, що у багатьох канівчан це викликало іронічну посмішку. У мене теж звісно відношення до Ренькаса – «опозиціонера» і «принципового» політика, відразу змінилось. Не тому, що Ренькас давно впав в моїх очах і як архітектор, який лише загадив місто, і як «політик-тушка», а тепер ще і як мужик, поведінка якого гідна доброго ляпасу.
Я в житті бачив багато засранців, багато негідників, але такі собі «ренькаси» виявилися на вершині мого списку «обурення». І як би мені не хотілося, але я вимушений погодитись з автором статті надрукованій в газеті «Час Пік» – «сцикуни, вони є…!!!»
Або взяти Калніболоцького. Хоча ні, тут «взяти» нічого…
Але те, що ці «діячі» «сотворили» з вокзалом прокоментувати необхідно.
Ви запитаєте, чому сьогодні в Каневі в сфері автобусних перевезень панує хаос і безлад?
Відповідь однозначна тому, що комусь там «з верху» канівської влади це потрібно. А так як сьогодні це Калніболоцький (доречі, він був «головним» в цьому питанні і при Ніколенку), то він і буде за це відповідати.
Хоча навести лад в цій сфері було найпростіше: відпрацювати чіткі «правила гри» і запровадити жорстку міру відповідальності за їх порушення. І ще одне – чесно проводити конкурси. Бо саме з цього і розпочинається система корупційних схем в Каневі.
Судіть самі, яким чином можливо досягнути чесності на конкурсі, якщо підлеглі власника підприємства учасника конкурсу є членами конкурсного комітету. І про це не лише знають всі члени конкурсного комітету. А це чітко нібито заборонено законом.

Тепер попунктно:
Будували наш «старий» вокзал, як і сотні інших, по типових кресленнях, ніби у фільмі «Іронія долі …». Але з нашим «іронія» відбувалась справжня.
Спочатку Гончарова «нагнули» надати родичу Пачесюка в оренду частину навісу «старого» вокзалу. Потім, за безпосередньої участі О.Калніболоцького та Є.Маланчева, родичу Почесюка виділили землю під цим «навісом». При чому виділили спочатку безкоштовно. Потім «діячі» «оцінили» цей клаптик в копійки, а коли запланували вокзал зносити, зобов’язали Гончарова сплатити родичу Пачесюка понад 300 000 грн. коштів акціонерів ВАТ «Черкаси ОПАС».
І все ніби на благе діло – покращення сервісу для пасажирів. При всьому цьому «старе» приміщення Автовокзалу було вже замортизоване, тобто з нульовою вартістю. А від цього і сума вокзального збору на канівському вокзалі була найнижчою серед ОПАСів України.
Ну а потім, за недільку, добротне приміщення, за особистим «сприянням» В.Ніколенка, зрівняли з землею, поховавши не лише надію молоді на сучасний спортивний зал, а і надію всіх пасажирів на мінімальний вокзальний збір.
Та і кишені акціонерів ВАТ «Черкаси ОПАС» «схудли» на майже 3 млн. грн.. А це не лише Гончаров – це сотні простих мешканців Черкащини. Щоправда, Гончарову прогарантували великі преференції і мінімальні оплати за оренду кас та залу очікування в новому вокзалі. Скажу відверто, я його попереджував – збрешуть.
Так і сталося. Тільки і вини працівників ОПАС зменшувати не потрібно. Адже саме вони не прийняли належних мір для «калніболотців», які під супроводом Смаголів, колонами водили пасажирів до «Спару» та за інші кути. А розбалувавши пасажирів та розбещивши нахаб, нажили собі смертельних ворогів. От тепер і мають клопіт.
Що ж до диферанців Маланчева з Калніболоцьким, то, на місці Гончарова, я б вже давно розірвав з ними договір. А без нього їм «торба»! По закону «торба». Бо при проведенні конкурсу перевізник бере на себе зобов’язання проводити посадку пасажирів виключно на атестованому автовокзалі.
Тепер по Калоновській касі: все це незаконно, я вже мовчу за мораль. І єдиною метою цих «ділків» є план «вижити» ОПАС з приміщення Автовокзалу і «клепати» білети на свої автобуси виключно до Бобриці та до Грищенців, а решту збирати з пасажирів в автобусах, як це в них вже називається все одним словом – афера.
Тепер все: спасує Гончаров, не дасть «по вухах» нахабам – втратить і орендований вокзал. А з ним і люди втратять елементарне відчуття законності. Потім вони звикнуть до того, що до деяких суддів з цього ж «клану» без хабара не завітати, потім і до мера, а пізніше і до інших чиновників. А це вже страшніше будь-якого дефолту, яким сьогодні лякають Україну при вступі до лав Євросоюзу. І лякають нас такі собі калніболоцькі з маланчевими, бо тоді ні в кого з них не буде можливості шахраювати з державою і пасажирами.

І.Сухобрус

Міндоходи: Черкаське підприємство “відмило” на фіктивному ремонті доріг понад 900 тис. грн.

Як інформує Головне управління Міндоходів області, їхні оперативники встановили факт ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах посадовцями підприємства, що спеціалізується на будівництві доріг та автострад. Про це повідомив начальник оперативного управління Головного управління Міндоходів у Черкаській області Ігор Щерб.
Як виявилось, вказані посадовці створили схему привласнення та подальшої легалізації бюджетних коштів, що були виділені для проведення капремонту дорожнього покриття в одному з районів Черкаської області. Фактично роботи не виконувались, а державні кошти, отримані як оплата за роботу, – посадові особи підприємства перерахували на розрахункові рахунки фіктивного суб’єкта господарювання, за удаване виконання робіт. Таким чином будівельне підприємство шляхом проведення безгосподарських операцій завдало державі значної матеріальної шкоди: сума збитків сягнула понад 900 тисяч гривень.

Абову Авеяну Канів заборгував більше 500 тисяч гривень за ремонти доріг
Справді, ситуація парадоксальна: хороших доріг в місті немає, а борги за ремонт доріг наростають. Це Канів. У нас все можливе…

Уряд просить Вищу кваліфкоміссію розібратися з лисянським суддею, яка відпустила підозрюваного в убивстві племінника замначальника райвідділу

Як інформує прес-служба апеляційного суду Черкаської області, сьогодні колегія суддів судової палати у кримінальних справах у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернції у м. Черкаси в апеляційному порядку розглянула скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного К. У ході засідання було встановлено, що слідчим суддею допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема не були достатньо вивчені доводи слідчого, які свідчать про обґрунтованість підозри вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство) та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України і недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів.
За результатом розгляду апеляційної скарги прокурора колегія суддів скасувала незаконну ухвалу слідчого судді та постановила нову ухвалу, якою обрано підозрюваному К. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його затримання (без застави).
Окрім того, з метою недопущення зазначених вище порушень закону при розгляді слідчим суддею заходів забезпечення кримінального провадження колегія суддів винесла окрему ухвалу, якою постановила довести до відома голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформацію про неповноту судового розгляду та істотні порушення КПК України при постановленні слідчим суддею Добриднюк Н. О. вищезазначеної ухвали від 23.09.2013.

ТОП-50 лучших городов Украины: Винница – 1-я…, Умань – 33-я, а Канева вообще нет в списке

Обидно, но факт
Журнал Фокус в седьмой раз публикует рейтинг 50 лучших городов для жизни в Украине. В этом году первую строчку рейтинга заняла Винница. За ней следуют Киев, Ивано-Франковск и Черновцы. Первую пятерку лучших для жизни украинских городов замыкает Львов
Фокус оценивал города по 14 различным критериям. Ни по одному из них лидеру рейтинга Виннице не удалось набрать максимальный балл, однако все же по большинству из критериев город показал высокие результаты – выше среднего или близкие к максимальному баллу.
Так, в Виннице сравнительно высокий прирост населения за счет превышения рождаемости над смертностью. При этом оттока населения за счет миграции практически нет. В городе также высокий уровень деловой активности и, как следствие, низкий уровень безработицы среди работоспособного населения. В Виннице средние показатели по критериям экологии и стоимости недвижимости. Но это не помешало городу обогнать в рейтинге столицу – у Киева по этим показателям результаты оказались хуже.
Второе место рейтинга 50 лучших городов для жизни в Украине занял Киев. Располагая самым большим городским бюджетом – в пересчете на одного жителя, – высокой средней зарплатой, одним из самых низких уровней безработицы в Украине, высокими показателями деловой активности, инфраструктуры и туристической привлекательности, столица все же не может похвастаться благоприятной экологической ситуацией. А стоимость недвижимости здесь одна из самых высоких в Украине. Плохие показатели у Киева и по уровню преступности. За прошедший год здесь было зарегистрировано 120,8 преступлений из расчета на 10 тыс. жителей.
На третьем месте рейтинга Фокуса – Ивано-Франковск. Именно в этом городе самый низкий уровень преступности и самый высокий показатель по обеспеченности медицинскими услугами. Также Ивано-Франковск был отмечен наивысшим баллом за экологическую ситуацию в городе.
В Черновцах, расположившихся на четвертой строчке рейтинга, благоприятная миграционная картина, инфраструктура и обеспеченность медицинскими услугами. Однако тут весьма высокая стоимость недвижимости при сравнительно скромной средней заработной плате.
Замыкающий первую пятерку рейтинга Фокуса Львов традиционно показал высокие результаты по критериям Деловая активность, Культура, Высшее образование, Инфраструктура и Уровень обеспечения медицинскими услугами. По критерию Туристическая привлекательность Львов делит первую строчку с Киевом, являясь одним из самых желанных мест для посещения в Украине.
При подготовке рейтинга Фокус использовал следующие критерии оценки города: динамика численности населения; уровень преступности; расходы городского бюджета на одного жителя; средние доходы населения; уровень занятости и безработицы; возможность получения высшего образования; уровень деловой активности; городскую инфраструктуру; уровень обеспечения культурных потребностей; уровень цен на коммунальные услуги; уровень обеспеченности медицинскими услугами; экологическое состояние города; туристическую привлекательность, и другие параметры.
Полный список ТОП-50 лучших городов Украины: 1. Винница 2. Киев 3. Ивано-Франковск 4. Черновцы 5. Львов 6. Харьков 7. Донецк 8. Севастополь 9. Хмельницкий 10. Одесса 11. Ялта 12. Сумы 13. Славутич 14. Симферополь 15. Ровно 16. Южное 17. Ужгород 18. Переяслав-Хмельницкий 19. Измаил 20. Борисполь 21. Николаев 22. Коломыя 23. Мукачево 24. Луцк 25. Запорожье 26. Херсон 27. Комсомольск 28. Кривой Рог 29. Буча 30. Кузнецовск 31. Черкассы 32. Тернополь 33. Умань 34. Чернигов 35. Мелитополь 36. Евпатория 37. Каменец-Подольский 38. Артемовск 39. Днепропетровск 40. Белая Церковь 41. Нежин 42. Южноукраинск 43. Калуш 44. Дрогобыч 45. Житомир 46. Нетишин 47. Энергодар 48. Белгород-Днестровский 49. Трускавец 50. Алушта.

*** №42 16 жовтня 2013 року ***

ЗНАЙОМТЕСЯ, НОВИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА КАНЕВА – ОЛЕГ КАЛНІБОЛОЦЬКИЙ

Минулої п’ятниці Канів переживав шоковий стан. Люди один одного перепитували, чи то й справді, що Олега Калніболоцького призначали міським головою Канева.
У нашу редакцію з цього приводу було десятки здвінків. Люди при зустрічі запитували редактора, чи справді… І при цьому дехто опускав очі, ховаючи наліт сорому чи якоїсь незручності…
Таке було. Олег Анатолійович раптом став популярним як космонавт.
Скажемо, що за кілька днів до цієї історичної події і сам Олег Анатолійович не сподівався на такий поворот подій. Коли з ним в області з приводу кадрових перестановок у Каневі вели мову, він попрохав листок паперу і там же( з його слів,- автор) написав заяву на звільнення з посади секретаря, правда, не поставив дати, даючи це право тим, хто вершить долями.
Ось так може брикатися доля-судьба.
Хтось може себе тішити тим, що Калніболоцький лише виконує обов’язки міського голови, хтось взагалі цим не переймається. Але сам факт провокує на роздуми. Чи й справді в Каневі така глибока криза з кадрами, чи може вершителі долей втратили відчуття реальності, але щось не те.
Редактор

Ключі від Канева будуть у Жашкові

Аналітика
За Ніколенком заяви на звільнення написали його заступники Леонтьєв, Ренькас,керуючий справами міськвиконкому Дубенець. Відкрите питання щодо Валі Чиж. Правда, Валюша заявляла, що вона з команди Ніколенка. Ну ціна жіночих заяв відома всім… Валюша може залишитися і при Калніболоцькому. Тетяна Бослунова ще у червні «прочувствовала» ситуацію і пішла з виконкому. У даному випадку не так важливо кого призначать на вакантні посади. Увагу привертає лише ключова посада – першого заступника. Як нам стало відомо, на цю посаду реально можуть призначити одного з чисельних радників голови Канівської райдержадміністрації О. Павлова. Це буде значить, що не лише побільшає жашківчан у коридорах канівської влади, а й те, що вони займатимуть ключові позиції не лише в Канівському районі, а і в м. Каневі. Отже, ключі від Канева будуть у Жашкові. Ніби у сні. Правда?
Погано це чи ні?… Незвично? – це так. Але щодо поганого… Судячи по тому, як жашківчани взялися за дороги по Канівському району, особливо за центральні магістралі, то прекрасно. Водії кажуть, що зараз дороги у Канівському районі навіть кращі, як на Київщині, коли такого ніколи не було. Київщина-столична область. І цим все сказано. Коли ви бачили, щоб асфальт від Гамарні до Довжика клали у три шари?
Треба сподіваться, що такі ж дороги будуть і по Каневу.

Калніболоцькому відводиться роль весільного старшини

Чи візьме гору інстинкт самозбереження
Коли оцінити ситуацію, то Калніболоцький повинен влаштовувати багатьох. Перше, він не буде сунути свого носа, куди не треба. На якісь тертя з обласною владою він, Боже збав… На всі сто відсотків буде робити те, що йому скажуть.
Перше серйозне випробування Калніболоцького чекає на добудові Шевченківського центру. За оптимістичними оцінками, щоб його добудувати, як запроектовано, разом з упорядкуванням території навколо, потрібно 136 мільйонів гривень.
Рельно можна сподіватися максимум на 30 мільйонів. Обласна влада, пам’ятаючи вказівку президента, щоб 9 березня 2014 року, до шевченківського ювілею, перерізати на цьому об’кті і стрічку, вже іде на спрощення проекту. Приміром, викидаються всі дорогі оздоблювальні матеріали, мармур, граніт… Пропонується обходитися гіпсокартоном. На що Ніколенко, між іншим, не погодився. Чи зможе Калніболоцький в цій ситуації бути принциповим і відстоювати інтереси канівської громади, звичайно ж, що виникає глибокий сумнів. Щось подібне планується і з упорядкуванням доріг по місту.
Однозначно, вищій владі буде працювати з Калніболоцьким легко. Але на обрії вже президентські вибори. Нинішня влада будь-що буде намагатимеся утриматися у кріслах. А для цього їм як повітря потрібен свій президент. Ось тут є над чим задуматися, чи простить канівська громада владі вибрик з Калніболоцьким. Будемо до кінця чесними, особливою симпатією Олег Анатолійович в більшості канівчан не користується. Знає про це і вища влада, але в даний момент не порахувалася з думкою канівчан.Чи не віддячать канівчани тим же?
Іван Волошенюк

У Горобіївці закрили школу

Діяльність школи у с. Горобіївка Канівського району призупинено. Усі школярі з 1 вересня за заявами батьків навчаються в інших навчальних закладах.
Про це йдеться у відповіді на звернення депутата Черкаської обласної ради Наталії Старікової з департаменту освіти й науки облдержадміністрації. У відповідному зверненні депутатка просила поінформувати про функціонування шкіл у селах Беркозівка, Лука та Горобіївка на Канівщині після розголосу про плани місцевої влади закрити ці навчальні заклади на початку нового начального року.
Нагадаємо, наприкінці літа громада Беркозівки і Луків активно стала на захист шкіл. Люди зверталися до депутатів із проханням допомогти у вирішенні проблеми. Зрештою, навчальні заклади у цих двох селах влада вирішила не чіпати. Принаймні, у згаданій відповіді з департаменту освіти й науки за підписом його директора Галини Гаврилюк йдеться, що “у 2013-2014 навчальному році ліквідація вищезазначених навчальних закладів не планується”.
У Горобіївці ж батьки написали заяви про переведення дітей на навчання у школи в інші села. Приміром, четверо дітей навчаються в Межиріцькій ЗОШ, 8 – в Сахнівській Авторській ім. Захаренка, одна дитина – в Конончанському навчально-виховному комплексі.