Потрібно було створити перед високим гостем картину повного благополуччя. Жінки відмовилися, мовляв, нехай Тулуб подивиться на власні очі, що в автовокзалі холодно і без кожуха не висидиш 8 годин за касою. Як відреагував емоційний Тулуб, ми не знаємо. Однозначно лише те, що проблеми на новому автовокзалі не вирішуються, а ще і нагромаджуються.
Кор. газети
Про цього канівського хлопця чули багато і всі різне. Одні його хвалять, інші лають, а дехто і взагалі остерігається мати з ним справу. Однак так добре, як я його, не знає ніхто. Я знаю його з дитинства. Щуплий, спокійний і доволі гарненький хлопчина, ну і ніяк не був схожим на Сухобруса сьогоднішнього. Хоч, навіть, в дитинстві він вмів за себе постояти.
Аналізуючи його дії ( я б навіть сказав, бойові дії) за останні 8 років, я дійшов до висновку, що ще не зустрічав людини, яка б так цілеспрямовано і наполегливо домагалася своєї мети. І не просто домагалася, а досягаючи незламно, проходила через такі терени і через таку несправедливість, що більшість з нас просто фізично не змогли б цього зробити. А відтак вважаю, що він і його наполегливість може слугувати прикладом для багатьох з нас.
Ви тільки уявіть за 8 років витримати понад тисячу засідань і пояснень в силових органах і судах. Довести свою невинуватість у чотирьох сфальсифікованих проти нього кримінальних справах нафтовими магнатами, які відібрали у нього його частину в «Сухобрусівській заправці». Зуміти повернути частину відібраного у нього майна не в кого-небудь, а в одного з депутатів Верховної Ради України, більшість з яких не відмічається толерантністю.
Лише доведення своєї правоти в захисті «Сухобрусівської сауни», яку начальниця канівського БТІ В.Цибулько просто так «переписала» киянам на їх «прохання», потребувала від Ігоря 8 років боротьби, більше 100 судових засідань і ще більшої кількості разів «спілкування» з прокурорами всіх рівнів, включаючи заступника Генерального Прокурора України.
І таки він довів, що правий. Кримінальну справу відносно начальника Канівського БТІ В.Цибулько таки порушили і вона почула з вуст судді оцінку свого проступку: « … 5 років позбавлення волі … » за вчинений нею злочин.
Не менше цікава і «історія» з перевезеннями. Погодьтесь, лише його зусиллями канівчани їздять сьогодні по 1,75, а «пільговики» мають такого захисника своїх прав.
І нехай хтось скаже, що він захищає свій «шкурний» інтерес, але погодьтесь, він повністю співпадає з нашими інтересами. А відтак, від його перемоги добре буде і нам, тим хто користується послугами автобусників. Доречі, 06.02.2012р. в Канівській міській раді зареєстровано Подання Канівського міжрайонного прокурора, де зазначено, що і перший і другий конкурс було проведено з грубими порушеннями прав фірми І.Сухобруса. А 17.02.2012р. І.Сухобрус отримав дозвіл на маршрут Канів-Київ (відправлення в 10:00 з Канева), який у нього незаконно було відібрано в 2009 році. Цілих два роки наполегливої боротьби і результат на лице – І.Сухобрус виявився правим.
Не можу не зазначити і про його політичну складову. Думаю погано, що серед депутатів немає цього хлопця. Він один був би вартий їх більшій половині. За його присутності такого балагану як сьогодні там не було б. І вони про це знають. Знають і бояться навіть його присутності в сесійній залі. Не говорячи вже про наявність в його руках відеокамери. Вони навіть рішення таке прийняли, щоб заборонити Сухобрусу проводити відеозйомку депутатів, особливо, коли вони «дере банять» канівські землі.
Та і добрішого чоловіка я не зустрічав. Коли не було б, з якою б бідою до нього люди б не звертались, завжди допоможе чим зможе. Нікому не відмовить.
Всяке було: і били, і палили… Але він вистояв і не зламався. Залишається сам собою.
А щодо байок і страшилок про нього, то думаю, що більшість з них просто розкручена видумка ти, хто його боїться, для кого він дійсно загроза, а це не прості люди, а чиновники і депутати, погрузши в корупції та у відвертих злочинах.
Саме тому я нагородив би Ігоря Сухобруса медаллю за витривалість і наполегливість, а при нагородженні б порадив би йому не допускати помилок і бути справжнім (розуміючи при цьому як важко бути стриманим в боротьбі з сьогоднішньою «системою»).
Віталій Макаров
Керівництво міської ради вважає, що для забезпечення життєдіяльності міста потрібно мати такий управлінський апарат у міській раді: 98 посадових осіб, 15 технічних ( персональних водіїв, техпрацівників слюсарів…), а всього 113 працівників. Апарат виконавчого комітеті бачиться у складі 35 особи плюс п”ять водіїв, кілька техпрацівників.
У 15 управліннях та відділах міської ради хотіли б бачити 93 особи плюс ще 10 технічних працівників. А всього 143 працівників.
Цікаво те, що міський голова створив для себе найближче оточення, куди увійшли, крім нього, секретар ради, перший заступник, заступники, керуючий справами, консультант міського голови – всього 9 осіб. Отже, Віктор Ніколенко вирішив тримати на нашій шиї 5 заступників, як було і в 2011 році. Як мовиться, принципами не поступлюся. Правда, грошове «пособіє» і відповідне до їхнього високого статусу, їм треба виплачувати таки з міської казни, з податків, які сплачує кожен житель міста. Очевидно, з громадою з цього приводу варто б і порадитися. Депутати з цим категорично не погодилися і це питання буде винесене ще раз на чергову сесію міської ради.
Ось і подумайте, чому в місті не вистачає коштів, щоб влітку косити бур’яни хоча б біля міської ради, а взимку прибирати сніг.
Кор. газети «Час Пік»
– заявив нашому кореспонденту радник директора Канівської ГЕС Іван Синенко
У цьому році повинно бути вирішено два питання, розповів Іван Васильович, – закінчити проектні роботи і український уряд має остаточно затвердити, кому належатиме контрольний пакет акції гідроакумулюючої електростанції під Каневом. Проблем з фінансування цього проекту немає. Кілька світових банків готові хоч сьогодні фінансувати будову, в тім числі проявляють інтерес і китайські фінансові структури, але дирекція каскаду Канівських гідроелектростанцій на Дніпрі вважає, що контрольний пакт акцій уряд України має передати дирекції каскаду.
Власна інформація
Щотижнева обласна соціально-політична газета "Час Пік" 