*** №30 25 липня 2012 року ***

PDF

30

МАЙЖЕ 70 ГЕКТАРІВ ЛІСУ НАВЕСНІ БУДЕМО САДИТИ ПО-НОВОМУ. ЕПІЦЕНТР БУРЕВІЮ ПРИПАВ НА СТЕПАНЕЦЬКЕ ЛІСНИЦТВО

Наш кореспондент зустрівся з директором Канівського держлісгоспу Олександром Ігнатюком.
Олександре Васильовичу, стихія не зламала вас особисто, чи немає розгубленості в колективі?
– Скажу про себе, не перший рік працюю в лісовому господарстві. Всяке бачив,а такого, що побачив у Степанецькому лісництві, скажу, що не бачив. Сосни віком 15-20 років здається одним замахом скосилогігінською косою. Можна лише уявити яка була неймовірна сила вітру. Але ми не розгубилися не опустили руки. ВІідразу ж взялися за ліквідацію наслідків бурелому.. Найперше доповіли про те, що сталося нашому керівництву в обасть. Спільно намітили план конкретний дій. Пройшло кілька днів іф в Степанецькому лісництві працює весь наш колектив над ліквідацією наслідків стихії.
– Кор.- Що ж конкретно робиться?
О.І. – В цілому ліс пошкоджено на 300 гектарах. Майже на 70 гектарах весною наступного року ліс треба буде садити по – новому.Завданя першочергової ваги, вибрати із здорового лісу пошкоджені дерева., підготувати площа до нового засіву. І з цим не можна гаятися. У пошкодженому лісі швидко розмножаться шкідники лісу, тоді чекає нової буди. Виходячи з усього цього, ми всі сили направили в Степанецьке лісництво.
-Кор. – Ви вже можете щось сказати про реальні втрати?
О.І. –Буревій нашому держлісгоспу наніс втрат на суму до 10 мільйонів гривень.
Кор. – Держава буде якимось чином компенсувати ці втрати?
О.І. – Ліси України- це державна власність. Про якісь компенсації нічого сьогодні не можу с казати.
Кор.-У нашу редакцію телефонували люди і просили дізнатися,чи через буревій не подешевшають дрова. І чи можна виписати дрова у лісництвах Канівського держлісгоспу?.
О.І.- Почнемо з того, що дрова ми виписуємо кожного року. Так буе і цього року. А щодо цін, бурілм не вплинув на рівень цін,які, до всього не ми встановлюємо. Ціни залишаються стабільними на всі види дров. Я розумію людей. Вони думають,якщо буря наламала ров, то ми не знатимемо, що з цим добром робити і воно може погнити в лісі. Відразу ж скажу, що все буде реалізовано через аукціон(ділова деревина, тонко гілля пущено на переробку. А виручені кошти будуть направлені неа відновлення лісу. Проблем з реалізаціює деревини немає.
Кор. – Які породи дерев найбільше постраждали?
О.І. – Сосну ламало як сірники.
Кор.- Всі ці події позначаться на стабільності роботи підприємства?
-О.І. Я не думаю. Всі працюють в нормальному режимі. Є реалізація продукції. Вчасно виплачуються зарплати…-Кор. -А податки?
О.І. – Податки також.
Кор. – Щоб ви ще хотіли додати до сказаного.
О.І. – тКолектив витримав удар стихії. Не було розгубленості. Всі працюємо злагоджено і дружно. При всьому цьому ми зробимо для себе належні висновки і щоб на випадок подібних катаклізмів бути готовими до всього.
Кор. -Спасибі за розмову.
Іван ВОЛОШЕНЮК,
кор газети «Час Пік».

НОВИНИ

– Чому не всім КП «Місто» продає дрова?,- телефонний дзвінок в редакцію.
Дмитро Шайдаров, директор КП “Місто” – Наші працівники продовжують очищати місто Канів від поламаних буревієм дерев та гілля. Дуже тонке гілля ми вивозоми на сміттєзвалище. Дещо переробляємо у себе на території. Для цього у нас є спеціальна дробильна машина. Інша деревена складується на подвір’ї нашого підприємства. Таке розпорядження прийняло керівництво міста.
Справді, кілька машин дров ми відпустили канівчанам, які мешкають у приватному секторі. Але це зроблено по вказівці міськвиконкому. І як я розумію, дрова,які знаходяться на території нашого підприємства, пізніше можуть бути розподілені лише між налоімущими громадянами Канева. Отже, за дровами раджу звертатися у міськвиконком.

58 тисяч черкаських вкладників Ощадбанку СРСР отримали тисячу
За інформацією управління НБУ області, на 20 липня 2012 року із 266 тисяч вкладників області, які мають отримати компенсації за вклади в Ощадбанку СРСР, в Реєстрі актуалізувалося 117,4 тисяч осіб (44,1 %). Отримали компенсаційні виплати: – вкладники в межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 1000 гривень – 58 тисяч осіб на загальну суму 52 млн. 576 тис. грн.; – спадкоємці вкладників, які померли у 2005-2012 роках, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 500 грн. – 12,9 тисяч осіб на загальну суму 6 млн. 258 тис. грн.

Канівське БТІ переселяють у Корсунь
Що у Каневі забрано за останні роки. Колись під Каневом була своя залізнична станціяю. Тепер тут залишився перевантажувальний пункт,який практично не робить. Про поїздку поїздом з Канева до Золотоноші немає і мови. Шляхово – ремонтна служба непомітно перебралася в Корсунь. Недавно черкащани одтяпали в Канева училище культури. Остання новина: канівське БТІ переводять в Корсунь – Шевченківськ. У Каневі буде відділення корсунського БТІ. Як вам така перспектива?
Власна інформація

Чи не гикається владі, коли водії гицають по ямах на дорозі між Бобрицею та Потапцями?

Напевно кожен чиновник любить, коли його хвалять. Посміхається він навіть тоді, коли заслуга не його, а лаври йому. Особливо радіє його душа, коли це робить старший за нього чиновник. А якщо про його «заслуги» ще й з партійної трибуни проголосять, так прямо з кріслом ввись злітає.
Проте, не дай Боже, коли про нього щось «крамольне» надрукують (особливо якщо це питання пов’язане з обслуговуванням майбутнього електорату), тут все. Піт – струмком. Кожен телефонний дзвінок – передінфарктний стан. А підвищений голос «першого боса» – клінічна смерть.
Щоправда, до виборів їх триматимуть «на місцях». По-перше, зараз вони самі «рвуть жили», щоб вислужитись. Будують «повітряні замки», обіцяючи виборцям «золоті гори» і запевняючи їх (народ), що вірнішої істоти за них не існує у всьому всесвіті. А по-друге, хтось же повинен потім відповідати за програні вибори.
Але все це тільки до виборів. Потім знову все забувається і на довгі роки чиновники заспокоюються. Їх навіть ніхто не згадує.
Проте дорожнє начальство я особисто згадую постійно як мінімум тричі в тиждень, двічі на день – коли їду до Києва і коли повертаюся з нього. Як тільки виїхав за Бобрицький поворот, так і бажаю їм «доброго здоров’я», а як повертаюсь, так «хороших снів», аж щелепи підскакують, так згадую. Їм би так поїздити, та ще й бажано на власних автомобілях, а потім би ще й рахунки за їхній ремонт в рамки над ліжком почепити у їхніх «шарових» квартирах.
І думаю, цього їм бажаю не один я.
А вибори вони програють в будь-якому випадку. Якщо точніше, то вони вже їх програли. І це стосується не лише провладної партії, це стосується всіх політиків України. І підтвердженням тому є понад 25% громадян України, які не вірять жодній політичній силі в Україні. Я, до речі, теж в їхньому числі. І неважливо, яка партія завтра отримає «пальму першості», вона все рівно буде в меншості. Адже всі вони вже неодноразово обманювали народ, особливо ті, хто сьогодні в парламенті: і «помаранчеві», і «донєцкіє», і «комуняки».
Щира їм «дяка» за прикушені язики, побиті колеса і зігнуті амортизатори. Одне добре, на цій гицальці водії гицають так, що сон як рукою знімає.
Анекдот на тему:
Сидять за вечерею Симоненко з сім’єю та тещею, бідкаються на життя. Аж раптом теща зятю й каже: «Ти, любий зятю, переведи всі гроші за кордон, а то прийдуть до влади комуняки, то заберуть в тебе все нажите тобою такою важкою працею. Бач, аж сідниці та язик у тебе від роботи так розпухли.
І.Сухобрус

ВІКТОРЕ, Я ЧАСТО ДУМАЮ: ЧОГО В ТЕБЕ МЕНШЕ – РОЗУМУ ЧИ СОВІСТІ?

Коли я дізнався про війну, яку ти затіяв з сімдесятитрилітньою калікою її дочкою і внуком, я був шокований. Невже ти опустився до такого, невже ти став таким черствим до чужої болі. Чи може ти завжди таким і був. Ти хоч усвідомлюєш, що робиш!!! Мене вкрай дивує позиція першого заступника міського голови Канева Ігоря Олексанровича Ренькаса. Ігоре, ти так рвався на цю посаду. Ти плюнув на власні амбіції, на друзів, з якими програв вибори міського голови. І мало не на колінах приповз під кабінет Ніколенка. Ти мені не раз казав, що прийшов на цю посаду, щоб служити канівській громаді. І все це, що ви творите з Ніколенком, називається службою громаді міста?!

А тепер по суті. По вул. Воровського в Каневі, буд.31, кв1 мешкає хто? Ви добре пам’ятаєте цих людей. Вони десятки разів були у вас на прийомах. Принижувалися, били перед вами поклони. Ви їм обіцяли, дурили, а попросту знущалися і до цього часу знущаєтеся. Невже ви від цього отримуєте задоволення? Отже, йдеться про Кравець Лідію Пантелеймонівну, 1939 року народження, яка має інвалідність першої групи по зору, статус Дитини війни, вихованка «детдома» №1, що був по вул. Кірова, 15 в Черкасах. А ви хоч поцікавилися, чому вона опинилася в »детдоме»? А треба б. Це вам було б корисно, якщо у вас на двох хоч грам є совісті. Батьки її загинули на війні: батько – майор медслужби, мама – військовослужбовець. Не вами її під новий рік з 1960 на 1961 рік її і її чоловікові, який служиву канівській міліції і вже покіний була по цій же вулиці Воровського в будинку 1905 року побудови дана міською владою квартирка на дві кімнати. А чи знаете ви, що Кравці «уступили» одну кімнату сусідам, де було 6 дітей. Хтось із вас на такий подвиг здатний… Ото-то й воно. А чи знаєте ви, що в 1985 році міська влада вирішила в цьому домі провести капітальний ремонт. Підключили воду, газ, навіть кімнатку – веранду прибудували 4х4 метри. Білою цеглою обклали дом. У ті роки влада в Каневі не була така черства до потреб людей. І жила б ця жінка ще 100 років у цій далеко не розкішній квартирці, а вас би не знала, та у лютому (февралі) 2012 р. не з вини жильців сталася аварія. Водопровід перемерз. А коли пригріло сонце, то вода … Для «пущей важності» далі процитую Акт обстеження цього будинку, який підписали І.О. Ренькас, І.В. Диренко, (надзвичайні ситуації, МНС). Д.О Черешнєв (архітектура міста) і начальник водоканалізаційного господарства В.М. Цюкало. Як бачите, цим людям ні ви пане Ніколенко, ні я не можемо не вірити. Ось, що вони написали: «Від пориву підвідної труби центрального водопостачання до квартири відбулося замокання груну під фундаментом будинку внаслідок чого фундамент приміщення кухні просів. Утворився розрив у стінах і стелі кухні. Ширина розкриття тріщини більше 10 сантиметрів, тріщини наскрізні. Бокова стінка приміщення кухні утримується від падіння за рахунок дерева, яке росте поряд з будинком. В будинок вода не подається – відключена. Газовий котел із-за відсутності води непрацює. Мешканці квартири обігріваються електрообігрівачами (акт складено 27.02.2012р, – ред.). При подальшому руйнуванні приміщення кухні можливий порив підвідної газової труби. Без вжиття відповідних упереджувальних заходів існує загроза для подальшого проживання мешканців у будинку. Комісія пропонує «ЖЕК» тріщину запінити морозостійкою монтажкою піною, водоканлізаційному господарству підвести воду до будинку. Мешканцям квартири бути обережними…»
Ось така дика ситуація склалася не з вини мешканців будинку. І це трапилося, наголошую, в кінці лютого, коли була ще зима. Сьогодні на календарі кінець липня. Що за п’ять місяців змінилося? «ЖЕК» таки розібрав стіни кухні. Цегла акуратно складена збоку. І все! Жінка-інвалід по периметру колишньої кухні відгородилася від вулиці простинями. Тут ще умовальник. Тут же стоїть туалет. Жильці квартири перебралися в кімнатку розміром десь 15 кв.м., яка буквально заставлена меблями. Як вони там живуть, ні гніздяться, я так і не зрозумів. Банальне питання, як сплять. Дочка Лідії Пантелеймонівни 47-ми літня жінка спить на одному ліжку з сином, якому 22 роки. Господи прости нас. Вікторе, все це на твоїй совісті, тобі хоч на грам особисто не соромно!!!
Чи може ви з Ренькасом хотіли б більше дізнатися про дочку Лідії Пантелеймонівни Ларису Казимівну Палкіну. Вона 22 роки відслужила у армії. Вона – ветеран афганської війни. Зв’язківкою в Кандагарі служила. Чули, може, про таке місто в Афганістані – Кандагар? Розпитайте афганців, вони вам розкажуть, яке там було пекло. Між іншим, добровольцем пішла в Афган… А може ви чули про затонулий при Союзі підводний атомний човен «Курськ»? Так з дна його патрулювала бригада підводників, яких на флоті називали «бойові плавці». Так очолював цю групу полковник Олексій Олексійович Палкін, чоловік цієї нещасної жінки, над якою ви просто іздіваєтесь. Так от, під час критичної ситуації, коли «плавці» були понад норму у воді і вийшли на берег, останнім вийшов Палкін. Він ступив на землю і помер від розриву серця, надмірного перенавантаження. Був би він живим, чи насмілилися б ви, сцикуни знущатися над його дружиною.
Що вам обом ще сказать:немає у вас ні совісті, ні розуму. Моя чоловіча порада: станьте вдвох і відремонтуйте будинок і квартиру. Великих грошей-затрат для цього не треба. Вибачтеся перед цими заслуженими людьми, пам’яттю їхніх батьків, чоловіків і поремонтуйте. А потім зберіть свої манатки і йдіть з Богом. Не вам керувати містом. Каневом.

Андрій ЗЕЛЕНЕНКО

НОВИНИ

У червер 26 липня 2012 р. в Переяслав – Хмельницьку на Дніпрі Київської області урочисто відкрито зерно- відвантажувальний термінал компанії “Нібулон”, який мав би будуватися у Каневі
У Каневі на 70-80 копійок подорожчав цукор. Кілограм сала коштує 40 гривень. Коли ще таким було дороге сало!
Обережно: кавуни! Надмірне вживання кавунів, вирощених на нітратах шкідливо для здоров’я. Десятки людей у Каневі захворіли кавунячою хворобою. Остання ціна на кавун на Центральному ринку – 2 грн.\кг.
Начальник Канівського міськрайонного відділу внутрішніх справ О. Штейман у кінці липня пішов у відпустку.
Готує до друку чергову книжку віршів Михайло Васильович Загребельний з Канева.
У середу відбулася чергова сесія Канівської районної ради.

Під горою Підмосковка розпочато будівництво каплиці Української православної церкви
Ставлення канівчан до цього проекту, скажемо відверто, не однозначне. Багато людей ставляться байдуже до цього будівництва. Вони як не вірили в Бога, такими нехристами і залишаться, якщо на одного хреста в місті буде і більше. І все ж, є велика частина канівської громади,яка схиляється до думки, що в місті треба будувати Божі храми, навіть невеличкі, як каплички. Щоб кожна людина знайшла свою дорогу до Бога.
Власна інформація

70-ти літній Микола Кобелякський за хвилину 72 рази піднімає 16 кілограмову гирю
Одного разу на будові заплутався трос, товщиною в руку. Розв’язати його практично не можна було. Прораб дав команду цей трос викинути, а взамін привезти з складу новий. Поки їздили за тросом, Кобелякський, граючись руками розв’язав вузол на тросу. Всі, хто це бучили, очам своїм не вірили, що в руках людини може бути така сила.
Про чемпіона світу, багаторазового призера різних спортивних ігор з гирьового спорту Миколу Кобелякського треба написати книгу. Його спортивне життя силовика – яскраве і красиве. Та життя не стоїть на місці. Великий спортсмен,який, між іншим, безвиїздно живе у Каневі, великий патріот свого міста, пережив в останні роки важку хворобу. У ньоо мало радості залишилося у житті. Але з гирьою він не розставався навіть на лікарняному ліжку. А коли став на ноги, то знову захоплюється гирьовим спортом. Роки беруть своє, а рука Кобелякського залишається такою ж, як і двадцять чи тридцять років назад.
Кор газети.

Вчитель із Степанець Бурлаков мізинцем піднімає 36 кілограмову гирю
Про вчителя із села Степанці Бурлакова кажуть, що в нього незвичайна сила волі. А ще він має сильну руку. Він грається з двопудовою гирею. Якось друзям показав, що може лише одним мізинцем підняти на витягнуту руку в гору гирю вагою 36 кілограмів.
Добра і щастя цій славній людині.
Власна інформація

Колишня споруда Синагоги в Каневі може попросту завалитися
На даний момент її передано в користування комунальної музикальної школи міста. Школа не має коштів, щоб цю історичну споруду не лише зберегти від руйнації, а й відремонтувати, зробити привабливою.
Як на думку багатьох жителів міста, цю споруду школа майже не використовує. Скоро в середину приміщення буде небезпечно заходити. Історичну пам’ятку потрібно передати в інші руки. Можливо бізнесу. Бо міська влада також немає для ремонту засобів. Однозначно, що треба приймати кардинальне рішення і діяти. Сидіти, склавши руки,не можна. Що з цього привалу думає міська влада, можете догадатися з першого разу – розводить у безпорадності руками.
Кор. газети «Час Пік»

*** №29 18 ЛИПНЯ 2012 РОКУ ***

PDF-ВЕРСІЯ

час пик 29

Я БАЧИВ, ЯК ВІТЕР КОРОВУ ЗВАЛИВ, НАПХАВ ЇЙ ПІСКУ ПОВНІ ВУХА. ВСІ РОГИ Й КОПИТА ВІН ЇЙ ПОТРОЩИВ, ОЦЕ-ТО БУЛА ЗАВІРЮХА!

Буревій у Каневі класифікували як надзвичайну ситуацію місцевого масштабу
Канівська міська рада проінформувала про наслідки сильного буревію, який стався на вихідних у місті. За лічені хвилини вітер зі швидкістю 25-30 м/с завдав місту значної шкоди. Повалені десятки дерев, вибито скло у багатьох вікнах, пошкоджені дахи, лінії електропередач, частково був відсутній мобільний зв’язок. Відповідно до класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні, ситуація, яка склалась на території міста, має ознаки надзвичайної ситуації місцевого масштабу.
Є нещасні випадки – недалеко від Канева в лісі одна людина загинула у палатці внаслідок падіння дерева (чоловік 28 років, турист з Києва). Жінка загинула неподалік с.Хрещатика( Черкаський район) від удару блискавки . До лікарні звернулось 5 осіб з відкритими травмами (порізи склом, шифером), 8 – з закритими ушкодженнями (забої, синці).
Щоб запобігти уражень людей електричним струмом від обривів дротів, насамперед було прийнято рішення про відключення силових електромереж напругою 110 тисяч вольт. Це спричинило тимчасове припинення подачі електроенергії і води. Одночасно почали працювати аварійні бригади з розчистки завалів та ремонту електричних мереж у найбільш критичних місцях.
Завдяки самовідданій роботі аварійних бригад, відновлено постачання електрики та води у багатоквартирні будинки центру міста та установи, які мають критичне значення для життя міста.
Розпочалась робота з оцінки збитків, які завдав буревій місту.
На даний час найбільша увага приділяється відновленню електропостачання по вул. Героїв Дніпра, електромагістралі №8, запуску насосної станції водопостачання по вул. Федоренка та непрацюючих свердловин, усунення пошкоджень повітряних електромереж.
Офіційно

Буревій у Каневі піднімав жінку у повітря та ледь не зніс у Дніпро її будинок
Буревій на Черкащині, що напередодні протягом 15 хвилин валив дерева та зривав дахи, забезпечив місцевих мешканців роботю до осені.
У Каневі і Канівському районі гудуть бензопили та працюють бульдозери – коммунальники й електрики повертають світло та воду до будинків місцевих жителів.
Очевидці розповідають, що стихія налетіла зненацька. Несамовитий вітер ламав дерева, як сірники, розбивав шибки та виривав вікна. У дитсадочку “Білочка” від дитячого майданчика не лишилось і сліду.
Будинок пенсіонерки Катерини Шарафан звисає над прірвою з Канівської гори. Буревій ледь не зніс жінку разом з хатою у Дніпро.
“Таке піднялося, що в мене коси полізли вгору. Піднімало мене, розумієте? Я давай хвататься за кілки, вилізла і заховалась в хату”, – розповіла про свою пригоду старенька.

НЕОФІЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ. ЩО КАЖУТЬ КАНІВЧАНИ, ПРОФЕСІОНАЛИ МНС
Найбільше потерпіли жителі мікрорайону Костяниця. Серйозно пошкоджено дах на корпусі Вищого технічного училища. Більше тисячі листків шиферу скинуло з виробничих дахів підприємства „Укршампіньйон”. Розкрило пташники підприємства «Миронівський хлібопродукт»… На вулицях Київській, Шевченка, Першого травня та інших тимчасово було припинено рух транспорту. Потерпіли навчальні корпуси школи-інтернат. Неподалік села Степанці „зрізало” майже сто гектарів лісу. В ощадливому режимі у неділю працювала Канівська гідроелектростанція.
І.В. Диренко, начальник Канівського міського відділу надзвичайних ситуацій на наше питання, чи буде держава компенсувати втрати потерпілим, відповів, що з понеділка МНС складає акти по кожному факту втрат. Кожен може звернутися у відділ не лише письмово, а й за тел.: 3-33-83 і повідомити належну інформацію.
– Чи є надія, що людям держава допоможе. Він відповів, що будемо уповати на це. Отже, гарантії немає.
Іван Васильович обмовився, що наступного дня, у понеділок у Каневі мали відбутися навчання працівників МНС , інших силових структур та органів влади. Мали відпрацьовувати ситуацію, що сталася вихідного дня.
Телефоном. Житель Канева розповів нашій редакції, що під час бурі зламана гілляка впала на його власний автомобіль. Він просив, щоб цей факт пошкодження машини зафіксувала страхова компанія, де застрахована його автомашина. Агент компанії повідомив, що сталася фарс-мажорна ситуація і компанія не може в такому випадку відшкодовувати втрати.
Ще телефоном. Чоловік представився колишнім працівником Міністерства надзвичайних ситуацій. Ось як він з погляду професіонала прокоментував те, що сталося у місті і оцінив дії представнииків влади і держави. ”Буревій трапився в 14.50. Через десять хвилин я зателефонував у міськвиконком Канева. Зв’язку не було. Потім я зателефонував в місцевий відділ МНС. Черговий підняв трубку. Я поцікавився, наскільки стабільний зв’язок, представившись. Черговий сказав, що зв’язку з іншими інстанціями немає. Але до нього можна дозвонитися і він письмово фіксує всі телефонні дзвінки. Через 10 -15 хв. після буревію у нього вже було зареєстровано більше 20 дзвінків від потерпілих. Але зверніть увагу, Канів на півгодини було практично паралізовано. Кілька годин нічого не робилося суттєвого, якщо не зважити на те, що РЕМ відключив електроенергію. А якби сталися масові пожежі, що б тоді робила влада і МНС… По багатьох вулицях не можна було проїхати.
Під вечір після бурі я вийшов в центр міста. Наступили сутінки. Місто огортала темінь. Лише де-не – де блимали у квартирах каганці. Під ногами валялися електричні дроти… Звісно, що сигналізація на більшості охоронних об’єктах не працювала. Для мародерів – ідеальні умови. Знову ж таки, лише по щасливій випадковості не сталося мародерства. В центрі міста було багато п’яної молоді. Я вже не кажу про громадські загони дружинників, які мали б разом з міліцією чергувати в місті всю ніч. А я не зустрів жодного працівника міліції. Кажуть, що і міський голова Ніколенко В.В. перебуває у відпустці. Він мав би бути самовідкликаний з відпустки у перші хвилини лиха.
Мій висновок, Канів не готовий до таких екстремальних умов. Хотілося б, щоб це стало уроком для всіх, і в першу чергу для влади».
Іван Терентійович, житель Канева. 89 років. – Я не пригадую, коли ще в Каневі траплялося таке лихо. А в Каневі безвиїздно я прожив все своє життя.
Від редакції. У понеділок ми зателефонували кільком місцевим депутатам і поцікавилися, чи знають вони, яка ситуація на округах, до яких вони закріплені. Жоден з них не володів реальною інформацією. Того ж дня ми захотіли поспілкуватися з головою Канівської райдержадміністрації Гикою О.М. У приймальній сказали, що він поїхав у Степанці. С.Степанці – якраз є його виборчим округом. Гика був у Степанцях вже через кілька годин після бурі. Так що якісь коментарії у цій ситуації зайві.
Гика О.М. став ключовою фігурою у ліквідації наслідків стихії. Він через власні зв’язки вийшов на підприємця –однопартійця (Партія Регіонів) і домовився, що для Канівського району останній закупить кілька сотень листків шиферу. Через облдержадміністрацію Гика домігся, щоб вже з понеділка в Канівському районі і в м. Каневі працювали бригади по розчистці доріг, вулиць з більшості районів Черкаської області. До слова, у середу нам зателефонувала жінка з вул. Б. Хмельницького і просила подякувати бригаді з Кам’янки, яка прибирала на вулиці повалені дерева.
Понеділок. Черкаси. Площа біля облдержадміністрації. В той час, коли всі займалися канівською стихією, одна з політичних партій з білими прапорами проводила акцію: «Україна без Януковича». Крім учасників акції ніхто з черкащан не проявив інтересу до всього цього. Але було багато фотокореспондентів, яким практично нікого було фотографувати і півтора десятки учасників акції.
Ми щиро вдячні всім, хто зателефонував у нашу редакцію. Ми це розцінюємо як вияв великої довіри до газети. Між іншим, в редакції ще в середу не було електричного струму. Газета готувалася також в екстремальних умовах.
У понеділок у Каневі побував перший заступник голови Черкаської облдержадміністрації п.Рябцев. Він ознайомився з ситуацією на місці. Голова облдержадміністрації С.Б. Тулуб пообіцяв, що держава допоможе канівчанам.
До сказаного. У торговельній мережі Канева шиферні цвяхи подорожчали на сто відсотків. Восьмихвильовий листок шиферу став дорожчим на 6-7 грн. Коштує – 64 грн.

Губернатиор дав вказівку знайти В. Ніколенка і у супроводі міліціонера доставити його у робочий кабінет

Важко повірити в те, що Віктор Ніколенко до цього часу не знає того, що сталося в місті, де він є міським головою. Але ще у вівторок його шукали.
А втім чи не завеликі надії губернатор покладає на Віктора Володимировича. Чи є він на робочому місці, чи немає – яка різниця. Нехай вже відпочивав би. Іншим не заважав би ліквідовувати наслідки стихії.
Кор. газети «Час Пік»

„НАША РЯБА” ВИКОНАЄ ЗАМОВЛЕННЯ НА РОСІЮ. А ПІСЛЯ – ХОЧ ПОТОП

Підприємство «Миронівський хлібопродукт» отримало величезне замовлення з Росії на постачання курячого м’яса. Ось чому тут працюють в посиленому режимі. Де вчора вирощувалася одна курка, тепер там дві. Але не все це ніхто не зважає. Головне виконати замовлення і отримати максимальний прибуток.
Нам вдалося з неофіційемх джерел дізнатися і про те, що власник цього підприєства у Австрії вже побудував не меншу птахофабрику, як під Каневом. Там він в основному і живе. Туди перевіз сім’ю. Навіть матір з Катеринополя. Його батько помер кілька років тому. У нього вже практично немає інтересу до Канівського гігантського пташиного комплексу. Тут він має заробити ще якийсь мільярд. А потім Канівську птахофабрику перепродати, якщо зайдеться покупець. А ті, то просто кине все це напризволяще. На Канівській птахофабриці він вже особисто заробив більше 4 мільярдів доларів і вже кілька разів повернув затрати, які були використані на будівництво.
Вперед «Наша ряба». Дай Господи, щоб ми про тебе забули, як про кошарний сон.
Наш кор.

Біля 12 будинку по Г.Дніпра Петя, Ваня.. ще до обіду валяються п’яними під лавочками

Не за них душа болить. Вони вже на підльоті до вічного аеродрому, що у вишеньках… Діти їх бачать. Чого вони навчаться. Якими стануть, дивлячись що дорослі встигають два рази на день п’яніти. Зранку нап’ються. Відлежаться під лавочкою,а потім знову до пляшки і на вечір знову п’яні. Як та ще печінка витримує. Чи може ві них вже і немає тієї печінки. Але ж якась сила ще носить їх білим світом.
А вечорами коли гримить музика. Так і знай тапм веселиться п»янеа молод. Правонаступники цих сивочолих петрів та Іванів. До чого ми дожилися. Що з нами робиться. Що нас чекає. Тривожно на душі.
Марія Петрівна, жителька будинку 12. Телефоном.

Під час свята Івана Купала заступник голови міського голови Канева Тетяна Болсунова з молодим чоловіком ”зшибали” з підприємців по 50 грн.

Черговий масовий захід у Каневі на Набережній перетворився у чергову масову попойку. Вже помічено, де збирається у Каневі півсот ні людей, поруч з’являється пивна палатка. Раніше такого не було. Ми це розцінюємо як стиль керівництва місцевої влади. Поганий стиль!
Та мова про інше. У нашу редакцію звернувся підприємець, який брав участь у святі Івана Купала ( але не споював молодь пивом, – автор). Ось що ми від нього почули. До нього підійшов молодий чоловік і представився, що він керівник комунального підприємства міста і треба здати на прибирання Набережної по 100 – 50 грн. Нашого співрозмовника дзивував підхід комунальників до проблеми прибирання сміття. Хоч забігаючи наперед скажемо, що Набережна нагадувала наступного дня стадіон Канева після „Канівп’янії”… Підприємець попрохав у незнайомого чоловіка посвідчення, якого той не показав, сказавши, що немає, а потім попрохав дати квитанцію про сплату внеску на прибирання. Але і квитанції той не мав при собі. Через якийсь час цей же чоловік підійшов разом із заступником міського голови Болсуновою Т.В. Підприємець добре знав Тетяну Володимирівну і таки дав 50 грн. під запевнення останньої, що кошти будуть витрачені за призначенням.
Кор. газети Час Пік”

Я ВТЕКЛА З СТЕПАНЕЦЬКОГО КОНЦТАБОРУ

Сповідь
Ми сидимо в одному з кафе м. Канева. Смакуємо кавою, яку в Каневі не вміють готувати. Та мова не про це. Про зустріч, на яку телефоном напросилася ця молода жінка, яку вперше бачу.
– Я втекла з концтабору Так і напишіть, – піднімає вона на мене великі втомлені не по роках очі.
-Так вже й з концтабору! Ви подивіться у вікно. Надворі липень, 2012 рік. Все мирно, тихо. Ви хоч уявлення маєте про концентраційний табір? – намагаюся проявити до її тверджень скепсис.
– Колись про те чула від дідуся, який пробув у концтаборі у німців два роки, а тепер сама в такому побувала. Маю з чим порівняти.
-А чому ви кажете, що втекли. За вами хтось гониться?
– Надзіратель з цеху сказав, що сьогодні під вечір прийде до мене в гості. Самі розумієте, що це за гостини… У мене сім’я, діти, чоловік, якого люблю…
– Ви б могли настояти на своєму і відмовитися від зустрічі.
-А він і не питає, чи хочуть з ними жінки зустрічатися.
– І все ж ви могли проявити принциповість.
– Були такі. Він надзіратель. Ви знаєте, які він має права над робочими. Начальник цеху не має тих прав. Його найменше зауваження – це вже зняття премії чи частини зарплати. А він зацікавлений прямо, щоб помічати найменші промахи у людини на конвейрі. Заговорив до сусіда- це вже зауваження. Нагнувся на мить – зауваження. Робочий тут – робот. Повинен вісім годин працювати як автомат. Та навіть якщо ви можете працювати бездоганно, він знайде причину, щоб бодай одне зауваження зробити. Все залежить від його настрою, звичок, його тваринних інстинктів, – каже вона, дивлячись у вікно. І звільнитися тут по – людськи не можна. Паспорта не віддають, трудової книжки також.
– А як вам вдалося отримати паспорт і трудову?
– Ви кажете про принциповість, – зауважила вона, ніби й не почувши мого питання. – Розповім про один випадок, який перевернув все моє уявлення про людську мораль. Була у мене одна подруга. Навіть не подруга, а жінка з якою ми тут і познайомилися. Безробіття нас сюди за руку привело. Вона десь із Кіровоградщини, а я з Прикарпаття. Зійшлися. Розом жили, разом працювали на конвейєрі.Надзіратель у неї влюбився. Домагався з нею спілкування. Вона відмовлялася. Дійшо до того, що він її в цеху не давав передихнути. Одного разу вона захворіла. Її б відлежатися, пігулок попити. Але вона кожного ранку хвора вставала і йшла на роботу. Боялася, що кат позбавить її копійки на шматок хліба. Через кілька днів її стало ще гірше. Вона тут же на конвеєрі знепритомніла. Її як собаку відтягли в сторону. Вона лежала, а надзирателі дивилися, чи не симулює бодай. Коли вона почала синіти і люди вже в голос обуруватися, вони таки викликали з Канева машину «Швидкої допомоги». Її не довезли до лікарні. Померла. А надзиратель, як ходив з нагайкою по цеху,так і ходить. На мене накинув оком…
– Ви питали мене про паспорт? Я їм залишила на пам’ять. Паспорт вдома відновлю.
– А трудову?
– Шкода, звичайно. Але якось буде. Честь і моя гідність дорожче цього.
– А чому ви в кінці – кінців вирішили мені все це розповісти?
– Мені вас порекомандували місцеві жителі. Казали, що ви напишете правду.
– І все ж, для чого все це писати?
– Щоб інші знали, що в Канівському районі існує справжній концентраційний табір.
– Добре. Правда, я вам нічого не обіцяю. Що ж далі було.
-На чому ми зупинилися?
-На всесильному наглядачевів, як ви кажете, на надзірателю.
– Він тут цар і бог. Всі важелі керування у нього. Здається, що його побоюється і начальник цеху.
– А чому ви не поскаржилися в адміністрацію підприємства?
– Безполезно. Жалувалися одні. Де вони, ми навіть не знаємо.
До платформи автовокзалу підрулив київський автобус. Жінка заспішила. Взяла свою легку сумку і пішла в салон. Я сидів ошелешений і дивився як бавляться на асфальті дикі голуби. Захотілося випити.
І не можу відвести погляду від автобуса, в який зайшла ця дивна жінка. Вона всілася і кинула на мене погляд, а потім відкрила вікно і ще раз голосно перепитала:”Ви напишете?”.
– Напишу!
Редактор

ФОТОФАКТ

КОРОТКО

Головою Апеляційного суду Черкаської області призначено Володимира Бабенка
Як інформують у Черкаській ОДА, Сергій Тулуб представив колективу Апеляційного суду Черкаської області нового голову – Володимира Бабенка.

Три роки тому у Канів були завезені гримучі гадюки
Традиційна місцева гадюка називається сірою. Новий вид плазунів завезено на територію Природного заповідника для того, що вони добре знищують мишей. При цьому працівники заповідника стверджують, що нові гадюки не є агресивними. Але радять в ліс ходити у чоботях і при цьому бути обережними.
Наш кор.

З Канева втікають підприємства, платники податків у міський бюджет. А коли ж втече Ніколенко?

Питання для роздумів
Ми вже розповідали, що в одній із сільських рад Канівського району зареєструвався Канівський держлісгосп. Доречі, більшість депутатів Канівської міської ради про це довідалися з нашої газети. А коли перепитали про це ж міського голову Віктора Ніколенко, то він заявив, що це не правда. Одне слово, міський голова про це не знав.
Керівництво підприємстива «Верес» прийняло рішення про перереєстрацію Канівського підприємства в с. Хутір –Хмільна. Влада Канева нарешті занепокоєна. Ще б пак: лише за один місяць міський бюджет втратив майже півмільйона гривень. Вже завтра мінуправління міста не знає, де взяти кошти, щоб виплатити зарплату вчителям, держслужбовцям.
Як нам стало відомо Канівська ГЕС веде переговори про переєрестрацію в Канівському районі… Не задоволені політикою міського голови підприємці м. Канева, які також думають про перереєстрацію за межами міста.
Власна інформація

НОВИНИ

Степаничанам виділено 2 мільйони гривень Кіотських грошей на реконструкцію місцевої школи
Вкотре треба віддати належне Олексію Гиці, голові Канівської РДА. Це йому спало на думку підготувати пакет документів з належними пропозиціями. Він подбав, що документи по школі потрапили у потрібні руки в Києві, де розподіляли кошти Кіотських домовленостей, за якими Україна свою квоту на викиди в атмосферу продала одній із індустріальних країн світу. Документи із Степанець кілька місяців ходили по кабінетах. Крім всього, їх уважно вивчали в Японії. І нарешті прийшов висновок: на реконструкцію цієї школи виділено вказану суму.
Як зазначило керівництво школи, будуть замінені всі вікна, двері. Зовні споруда школи буде утеплена.
Наш кор.

Проїздні квитки на Канівській автостанції подорожчали від 50 коп. до 2 гривень
Ми зустрілися з представником адміністрації автовокзалу. Нам підтвердили інформацію про подорожання проїзного квитка. Таке рішення прийняло правління акціонерного товариства «Черкаси ОПАС», якому належить Канівська автостанція. Це пояснюється тим, що тоді, коли автостанція знаходилася на тимчасовій площадці неподалік від центрального ринку станційний збір було знижено до 13 відсотків.А коли колектив автовокзалу переїхав у нове приміщення, клас якого набагато вищий і станційні розтрати збільшилися, тоді і було прийняте рішення про підвищення станційного збору до 15 відсотків. Якщо квиток до Києва коштував 44,56 грн., то тепер коштує 45, 34 грн.; до Черкас відповідно 26,84 грн і 27,31 грн. Найбільше подорожання сталося по віддалених селах Канівського району.
Офіційно

Тулуб: міст через Дніпро не закриватимуть
Міст через Дніпро не закриватимуть. На цьому голова облдержадміністрації Сергій Тулуб наголосив під час прес-конференції. – На сьогодні міст уже внесено до затвердженого Кабінетом Міністрів переліку об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення на 2012 рік. Державним агентством автомобільних доріг України затверджено план робіт на 2012 рік, – заявив Тулуб. Нещодавно Службою автомобільних доріг у Черкаській області було проведено процедуру закупівлі стадії «Проект». Переможцем визначено проектну організацію «Союзтранспроект», з якою 18 червня вже укладено договір. Наразі виконані геологічні, геодезичні роботи та розроблені варіанти пропозицій, які були винесені на розгляд технічних рад Укрдніпродору та Укравтодору. Попередньо початок робіт заплановано на IV квартал 2012 року. – Як ви пам’ятаєте, у минулому році будь-які ремонтно-реконструкційні роботи передбачали перекриття руху на мосту, що викликало неабияке незадоволення черкащан. І це цілком зрозуміло, адже найближчі мостові переходи через Дніпро знаходяться в Каневі та у Кременчузі. Тож, щоб потрапити з одного берега Дніпра на інший у разі перекриття «дамби», черкащанам потрібно робити «крюк» або у 132,1 км. (об’їзд через Канів), або у 251,2 км. (об’їзд через Кременчук). Тому передбачено, що у ході виконання робіт закриття руху автотранспорту по мостовому переходу не буде», – зазначив Сергій Борисович.
Власна інформація

Будівництво автобану Київ–Канів–Дніпропетровськ обійдеться в 23 млрд. 468. млн. грн.
Державне агентство автомобільних доріг України вже завершило передпроектні роботи з будівництва та реконструкції автомобільної дороги Київ – Канів-Дніпропетровськ. Нова дорога протяжністю 394,1 км проходитиме територією Київської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей – відтак ці регіони отримають сучасну трасу у напрямку столиці. По Київській області проляже 66,8 км нового автомобільного шляху, по Черкаській – 159,3 км, Кіровоградській – 81,5 км, Дніпропетровській – 86,5 км.
Напрямок проходження траси Київ – Канів – Дніпропетровськ погоджено з відповідними обласними та районними державними адміністраціями. Орієнтовна вартість будівництва та реконструкції автомобільної дороги Київ – Канів – Дніпропетровськ складає 23,468 млрд. грн.
Нагадаємо, раніше Віце-прем’єр-міністр України – Міністр інфраструктури Борис Колесніков повідомляв, що у найближчі роки в Україні буде збудовано трансукраїнську магістраль – якою відстань від Краківця (Львівська обл.) до Успенки (Луганщина) автомобілісти долатимуть за 14 годин. Саме частиною цієї дороги і буде траса Київ- Канів – Дніпропетровськ.
Наш кор.
М.Канів

У Жашкові Черкаської області невідомі викрали шість сіті-лайтів ВО «Батьківщина» із зображенням екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Сіті-лайти виставлялися протягом двох останніх місяців в Жашкові у людних місцях.
Як ідеться у повідомленні, «на початку липня до працівників штабу Жашкова настійливо телефонував начальник місцевого райвідділу міліції і вимагав прибрати вуличну агітацію, погрожуючи проблемами. Одного дня мобільна агітаційна група вранці виставила сіті-лайти на центральній вулиці Жашкова біля ринку. На самому ринку партійці встановили намет і роздавали інформаційні матеріали. За роботою вони не помітили, як близько 10-ї ранку до сіті-лайтів під’їхав фургончик, і двоє невідомих молодиків швидко повантажили їх. Партійці звернулись до міліції».

*** №28 14 липня 2012 р. ***