Archive for the ‘Листи в номер’ Category

Моральный кодекс строителя коммунизма,
свод научно обоснованных принципов коммунистической морали, возникших в социалистическом обществе и нашедших своё теоретическое обобщение
в Программе КПСС, принятой 22-м съездом КПСС (1961). Моральный кодекс строителя коммунизма включает следующие нравственные принципы:
Преданность делу коммунизма, любовь к социалистической Родине, к странам социализма.
Добросовестный труд на благо общества: кто не работает, тот не ест.
Забота каждого о сохранении и умножении общественного достояния.
Высокое сознание общественного долга, нетерпимость к нарушениям общественных интересов.
Коллективизм и товарищеская взаимопомощь: каждый за всех, все за одного.
Гуманные отношения и взаимное уважение между людьми: человек человеку друг, товарищ и брат.
Честность и правдивость, нравственная чистота, простота и скромность в общественной и личной жизни.
Взаимное уважение в семье, забота о воспитании детей.
Непримиримость к несправедливости, тунеядству, нечестности, карьеризму, стяжательству.
Дружба и братство всех народов СССР, нетерпимость к национальной и расовой неприязни.
Нетерпимость к врагам коммунизма, дела мира и свободы народов.
Братская солидарность с трудящимися всех стран, со всеми народами.

Коментар редакції
51 рік тому мудрій людині, беззаперечно, спало на думку написати Моральний кодекс будівника комунізму. Партія признала цей документ і дала вказівку прийняти його як закон до дії. Сучасне покоління людей може прочитати ці принципи і порівняти, що може бути втілене в сучасне життя, а що відкинуте. Як на наш погляд, у цьому документі, по якому справді були люди, які намагалися жити, є багато цінного для сучасної людини.
А й справді тут, погодьтеся щось таки є раціонального. Чи можна відкинути природній, цілком здоровий принцип:хто не працює, той не їсть. Правда, зараз до точності буває навпаки. Хто краде, хто нічого не створює часто набагато краще живе за тих, хто працює зранку до вечора. Або людина людині друг, товариш і брат. Та в сучасному житті діють інші закони моралі: людина людині вовк. Жити у вовчій зграї, треба вити по – вовчому. Скоро таке слово як спасибі, з сучасного лексикону взагалі вийде, як архаїзм. Зараз за все треба платити і налом.
Одне слово, як на наш погляд, цей документ цілком злободенний і для сучасного суспільства. Хіба що без дечого можна обійтися. Наприклад? Непримиренності до ворогів комунізму. Бо люди – романтики так і не побудували комунізму. Його і не можна побудувати. Ось в чому їхня трагедія. Але мріяти про хороше, прагнути до нього нікому не забороняється, і ніколи.

Екологічно чисті продукти – своїми руками
Що нам заважає виростити 100 кущів картоплі, не обробляючи їх отрутою
від колорадського жука

Я прошу вас, шановні жителі Канева і Канівського району взяти участь у грі, яку я придумав для себе і далі розповім, що з цього вийшло. Кілька років тому, наслухавшись про екологічно чисті продукти, які в Європі дуже ціняться, вирішив і для себе вирощувати чисту від отрути, найперше, картоплю. Кожного року саджу для сім’ї 20 відер картоплі. Цілком достатньо на рік. Кожного року, особливо не задумуючись, в цю пору щедро обробляв картоплю отрутохімікатами проти шкідника. Два, а то і три, чотири рази кропив. Для цього спеціально навіть купив потрібне начиння. А коли почала підводити печінка, вирішив особисто для себе виростити 100 кущів картоплі, не кроплячи. Про це офіційно повідомив свою сім’ю. Ще і сказав, що свою картоплю взимку буду зберігати окремо. Влітку не просто було, коли насідали жуки. Разів п’ять-шість за літо зструшував того клятого жука. Не скажу, що всі кущі вберіг, але осінню у мене був урожай не гіршим, як на основній нашій ділянці, де син кропив.
Правда, взимку моєю картоплею годували внука. Інші соромилися їсти, а я їв . Наступного року вже підпряглася до мене і невістка. Каже, що хоче і свої сто кущів посадити поруч з моїми. Я особливо не вірив, що вона витримає навантаження. Але минулося. Коротше кажучи, ми вже років чотири не обробляємо картоплю отрутою. Жука з струшуємо. Якщо стати удвох, а краще і в трьох, то за півгодини перевіримо кожен кущик. Ось так ми легенько перейшли на екологічно чисту картоплю.
Я закликаю інших людей, особливо там, де є малі діти: не лінуйтеся, а виростіть хоч для дітей чисту від отрути картоплю. Це не важко, якщо себе налаштувати.
Микола Дробний,
М.Канів.

Влада позбавила нас можливості дивитися по телевізору футбол
Я футбольний вболівальник з 50-ти літнім стажем. Все життя вболівав за київське «Динамо», і безперечно за збірну. По всякому жилося, але я ніколи не міг додуматися, що власники державного Першого телеканалу позбавлять нас дивитися фінальну частину Чемпіонату з футболу в 2012 році, яка проходить в ці дні, тим паче в Україні. Вони не лише «виключили» нам футбол, вони мене особисто до глибини душі принизили. Я вже ніколи не повірю цій владі, якщо вона здатна на таке.
Петро Іванович.
Вул. Соснова, м. Канів.

У Степанцях вже нічим дихати. А річечка Росава, стала стічною канавою місцевого забійного цеху.
Ця думка вже давно витає в суспільстві. І виникла вона не спонтанно. Для цього з’явилися проблеми, які створює це підприємство. Жителів Канева і Канівського району особливо хвилюють питання збереження навколишнього середовища, на яке має негативний вплив це виробництво.
Депутати районної ради вже починають пригадувати, хто ж таки дав дозвіл на розміщення в районі підприємства по вирощуванню курей. Депутати вважають, що ні вони, ні їхні попередники до цього не причетні. Так як за законом вони не могли приймати якихось рішень, а лише могли заслухати відповідну інформацію. Хоч, як на нашу думку –пасивність, яку проявили депутати якраз районної ради – це також позиція, яка лише додала ентузіазму керівнику райдержадміністрації панові Хилі »притягти» в Канівський район це виробництво.
Хилі вже давно немає в Канівському району, а «…Ряба» залишається реальністю. І, як на нашу думку, вона ще додасть серозних клопотів жителям Канева і Канівського району.

Наш кор.